Державне бюро розслідувань розслідує більше ніж 230 справ за статтями про державну зраду та колабораційну діяльність, повідомило відомство 15 квітня. Дві третини з них зареєстровані в Донецькій та Луганській областях.
За заявою відомства, факти державної зради фіксуються в тому числі на тимчасово окупованих територіях.
«З початку гарячої фази війни Росії проти України слідчі ДБР порушили 154 кримінальні провадження за державну зраду та 81 провадження – за колабораційну діяльність. Серед фігурантів – голови сільських рад; депутати різних рівнів; посадовці; судді, правоохоронці та військовослужбовці», – повідомляє ДБР.
Найбільше проваджень розслідує Територіальне управління ДБР Краматорська, де відкрили 109 проваджень за державну зраду, 74 – за колабораційну діяльність. Більшість справ стосується правоохоронців.
Читайте також: ДБР затримало лідера фракції ОПЗЖ в Маріупольській міськраді за підозрою в сприянні Росії
Також справи розслідують управління у Полтаві, Мелітополі, Львові та Миколаєві.
«Серед фігурантів троє військовослужбовців Збройних сил України, які у 2014 році, під час анексії Автономної республіки Крим російськими агресорами, зрадили присязі та перейшли на біг ворога. У лютому 2022 року дезертири «повернулись» в Україну, у складі російської армії для проведення бойових дій на Миколаївщині. На початку березня зрадників було затримано», – йдеться в повідомленні.
Офіс генерального прокурора 30 березня повідомив, що Краматорська окружна прокуратура передала до суду перший обвинувальний акт за статтею про колабораціонізм.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.