Організації, які представляють німецьких роботодавців та профспілки, спільно виступили проти негайного запровадження на заборони імпорту природного газу з Росії, стверджуючи, що цей крок призведе до закриття підприємств та втрати робочих місць.
Голова Конфедерації німецьких асоціацій роботодавців (BDA) Райнер Дульгер і голова Німецької конфедерації профспілок (DGB) Райнер Гофман оприлюднили спільну заяву 18 квітня, коли лідери Європейського Союзу обговорюють можливі нові енергетичні санкції проти Росії через її вторгнення в Україну.
«Негайне газове ембарго призведе до зниження обсягів виробництва та його зупинок, подальшої деіндустріалізації та довгострокової втрати робочих місць у Німеччині», – заявили Дульгер і Гофман, яких цитує агентство dpa.
Читайте також: Вірменія перейшла на оплату російського газу в рублях – міністр економіки
Дулгер і Хоффманн висловили стурбованість тим, що в нинішній дискусії про ембарго нібито недостатньо уваги приділяється тому, аби будь-які санкції були цілеспрямованими, а економіка країн, які санкції запроваджують, не зазнавала шкоди.
Обидва заявили, що нинішні пропозиції зашкодять економіці Німеччини та рівню зайнятості більше, ніж аналогічним показникам у Росії. Щоб допомогти Україні, стверджують вони, необхідно забезпечити Німеччині стабільні економіку та ринок праці.
Виконавча комісія Європейського Союзу раніше окреслила кроки щодо скорочення споживання російського газу на дві третини до кінця року за рахунок використання більшої кількості трубопровідного газу з Норвегії та Азербайджану, імпорту більшої кількості скрапленого природного газу, прискорення розгортання вітрових та сонячних проектів та посилення зусиль із енергозбереження.
27 країн ЄС отримують близько 40% свого природного газу і близько 25% нафти з Росії. Відмовитися від газу буде найважче, вважають експерти з енергетики, оскільки більша його частина надходить трубопроводами з Росії, а постачання скрапленого газу, який можна доставити морем, обмежене через високий попит у всьому світі.
Німеччина, основний імпортер російського газу та нафти, досі чинила опір негайному ембарго, але заявляє, що планує поступово відмовитися від російської нафти до кінця року і більшої частини російського газу до середини 2024 року.
Українська влада наполягає на ембарго на російський природний газ, заявляючи, що гроші, які європейські країни сплачують за російські енергоносії, фінансують війну Москви проти України. Європа на початку квітня заборонила імпорт російського вугілля, починаючи з серпня.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.