США заявили, що Росія і підконтрольні їй сили відповідають за ескалацію напруженості щодо України; Конкурсна комісія з обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не обрала нового голову; Кілька тисяч прихильників ув’язненого експрезидента Грузії Міхеїла Саакашвілі вийшли на вулиці Тбілісі.
Росія відповідає за ескалацію напруженості – у США відповіли на заяву Шойгу
Речник Міністерства оборони США Джон Кірбі назвав «абсолютно неправдивими» заяви міністра оборони Росії Сергія Шойгу про те, що в зоні конфлікту на Донбасі нібито перебувають 130 бійців якоїсь американської ПВК, які нібито готують провокацію «з хімічними компонентами».
Відповідаючи на запитання журналістів на брифінгу 21 грудня про те, чи спілкувався міністр оборони США Ллойд Остін із Шойгу останнім часом, речник відповів, що такої розмови не було.
«Він не розмовляв із міністром Шойгу, і в його календарі немає нічого щодо цього», – сказав Кірбі.
Тим часом, представник Державного департаменту США Нед Прайс у твітері заявив, що відповідальною за ескалацію напруженості є Росія.
«Всупереч заявам міністра оборони Росії, Росія і підконтрольні їй сили відповідають за ескалацію напруженості, а не Україна чи Сполучені Штати. Ми закликаємо Росію припинити використовувати неправдиву, розпалювальну риторику і вжити значущих кроків для деескалації напруженості, щоб створити позитивну атмосферу для дискусій», – написав Прайс у твітері.
Президент Росії Володимир Путін заявив, що російська вимога «гарантій безпеки» не є ультиматумом, але країни Заходу мають незабаром дати на них «ясну відповідь». Путін виступив 21 грудня в Москві на розширеній колегії Міністерства оборони. Це був його перший виступ після публікації МЗС Росії вимог про гарантії безпеки, адресованих США і НАТО.
Як сказав Путін, Росії потрібні не усні, а письмові гарантії. Провину за нинішнє зростання напруженості в Європі він поклав на Захід, заявивши, що НАТО розгортає військову інфраструктуру біля російських кордонів.
Міністр оборони Росії Сергій Шойгу у своєму виступі 21 грудня заявив, що військова співпраця України і країн НАТО загрожує Росії. За його словами, у зоні конфлікту на Донбасі нібито перебувають 130 бійців якоїсь американської ПВК, які, каже Шойгу, готують провокацію «з хімічними компонентами». Доказів на підтвердження своїх слів він не навів.
Російська влада минулого тижня оприлюднила свої пропозиції щодо «гарантій безпеки», які вона хоче обговорити зі США. Москва розраховує на обіцянку, що не буде подальшого розширення НАТО на схід і що військова активність НАТО у Східній Європі буде обмежена, включаючи взаємодію з Україною і Грузією.
Сполучені Штати заявляють, що не відмовляються від діалогу, але наголошують, що він має вестися за участю союзників.
І Вашингтон, і керівництво НАТО наголошують, що відносини України й альянсу визначають лише Київ і 30 держав-членів західного військово-політичного блоку.
Відносини між Росією і Заходом останнім часом помітно загострилися через інформацію про перекидання Москвою до кордону з Україною до ста тисяч своїх військовослужбовців.
Країни Заходу вважають, що ці війська можуть бути використані для широкомасштабного вторгнення на територію України – хоча розвідка не має даних, що російське керівництво вже ухвалило таке рішення. У Кремлі плани вторгнення заперечують.
Комісія з відбору керівника САП відмовилася затвердити переможця конкурсу
Конкурсна комісія з обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури не обрала нового голову САП. Комісія на своєму засіданні 21 грудня повідомила про результати конкурсу, але не проголосувала за затвердження їхніх результатів.
За результатами конкурсу та співбесіди детектив Національного антикорупційного бюро України Олександр Клименко отримав 246 балів, а прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк – 229 балів.
Представники міжнародної спільноти в комісії висловили здивування неможливістю формального затвердження результатів конкурсу і наполягли на повторному голосуванні, яке також не дало результату.
Голова комісії Катерина Коваль запропонувала перенести засідання на 23 грудня. За її словами, ще не отримана інформація від кадрового підрозділу зі спецперевірки кандидатів. Також Коваль послалася на рішення Окружного адміністративного суду Києва, яке фактично заблокувало обрання керівника САП. «Якщо у нас є рішення суду, давайте йти за рішенням суду», – додала вона.
У травні 2021 року програма «Схеми» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу UA:Перший) оприлюднила розслідування, в якому, зокрема, йшлося про членів комісії, які сьогодні відмовилися затверджувати керівника САП.
Керівник громадської організації «Центр протидії корупції» Віталій Шабунін звинуватив українську владу в черговій невдачі конкурсу. «Контрольована Банковою частина комісії зірвала призначення керівника САП. Отже, Зеленський/Єрмак таки зірвали оголошення переможця конкурсу на керівника САП… Щоб у наших західних союзників точно не залишилося сумнівів, що Зеленський і Єрмак плюнули їм в лице. Для розуміння контрольовані Зеленським/Єрмаком члени комісії відмовилися затвердити ними ж проставлені та особисто оголошені бали», – написав Шабунін у фейсбуці.
Раніше цього тижня в Офісі президента відреагували на рішення Окружного адміністративного суду Києва, яке фактично блокує процедуру призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Президентський офіс запевняє, що Володимир Зеленський «максимально зацікавлений у тому, щоб «конкурсна комісія завершила всі необхідні процедури до кінця року, визначивши найбільш гідного кандидата на посаду керівника САП».
МОЗ: в Україні від COVID-19 вакцинували ще понад 119 тисяч людей
В Україні за добу 21 грудня від коронавірусної хвороби COVID-19 вакцинували 119 129 людей. Першу дозу отримали понад 39 тисяч, повністю імунізовані – майже 80 тисяч людей, додаткову дозу отримали 154 особи, повідомило Міністерство охорони здоров’я.
Від початку вакцинальної кампанії в Україні першу дозу вакцини від коронавірусу отримали понад 14,4 мільйона людей, повністю імунізовані й отримали дві дози – більше ніж 13 мільйонів, додаткову дозу отримали 325 людей.
Напередодні у МОЗ повідомили, що Україна має домовленості на постачання майже 42 млн доз вакцини від COVID-19 у 2022 році.
Минула доба на Донбасі: 3 порушення «тиші», поранений військовий
Підтримувані Росією бойовики минулої доби на Донбасі тричі порушили режим припинення вогню, при цьому один раз – із застосуванням забороненого Мінськими домовленостями озброєння, повідомили у пресцентрі операції Об’єднаних сил.
За повідомленням, у напрямку Широкиного бойовики вели вогонь зі стрілецької зброї, біля Мар’їнки – здійснили обстріл із мінометів калібру 120 мм. У районі Красногорівки виявили і знищили безпілотний літальний апарат противника типу «Квадро», додали в пресцентрі.
Внаслідок обстрілу один військовослужбовець Об’єднаних сил був поранений. Стан його здоров’я – середньої тяжкості.
«Українські захисники відкривали вогонь у відповідь, не застосовуючи заборонене Мінськими домовленостями озброєння, та змусили противника припинити обстріли», – йдеться в повідомленні.
За даними військових, станом на 7:00 22 грудня порушень режиму припинення вогню з боку підтримуваних Росією сил не зафіксовано.
Угруповання «ДНР» і «ЛНР» про обстріли станом на ранок 22 грудня не повідомляють.
Збройний конфлікт на Донбасі триває від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці».
У Грузії прихильники Саакашвілі оголосили «масове голодування»
У Тбілісі кілька тисяч прихильників ув’язненого експрезидента Грузії Міхеїла Саакашвілі вийшли на вулиці після висновків незалежної медичної комісії про те, що його «катували» під час ув’язнення.
Протестувальники 21 грудня розмахували прапорами і тримали банери із закликом до негайного звільнення Саакашвілі. Вони пройшли ходою через Тбілісі й зібралися перед будівлею парламенту.
Звертаючись до протестувальників, Ніка Мелія, голова «Єдиного національного руху» Саакашвілі, оголосив про «масове голодування, яке не припиниться доти, поки Міхеїл Саакашвілі не буде звільнений».
Наразі невідомо, скільки людей візьме участь у голодуванні, яке має проходити біля штаб-квартири «Єдиного національного руху» у Тбілісі.
Вчорашня акція була присвячена 54-річчю Саакашвілі. Повідомлень про арешти чи насильство не надходило.
Незадовго до протесту Саакашвілі, який перебуває під вартою від початку жовтня, опублікував у фейсбуці повідомлення із закликом до національної єдності і мирних демонстрацій.
«Особисто для мене вибір очевидний – або смерть, або свобода, тому що Грузія помре без свободи, і тоді моє життя втратить сенс, – написав він. – У нашій різноманітності та нашій любові до свободи – наша сила і секрет виживання».
Експрезидент додав, що колись Грузія «обере уряд, який буде служити всім грузинам, а не одній людині», маючи на увазі засновника владної партії «Грузинська мрія» Бідзіну Іванішвілі. Вважають, що Іванішвілі ухвалює важливі рішення в Грузії, попри те, що не обіймає жодної посади.
Саакашвілі був президентом Грузії з 2004 по 2013 рік. Його заарештували 1 жовтня цього року невдовзі після повернення до Грузії з України.
Перебуваючи у в’язниці, він оголосив 50-денне голодування на знак протесту проти звинувачень на його адресу, які він називає політично мотивованими.
18 грудня незалежна група з семи лікарів оглянула Саакашвілі у Горійському військовому госпіталі й оприлюднила заяву, в якій вказала, що здоров’я експрезидента серйозно постраждало в результаті «катування» і жорстокого поводження під час утримання під вартою.
Комісія, організована НУО «Центр емпатії», заявила, що у колишнього президента розвинулися кілька неврологічних станів «внаслідок катувань, жорстокого поводження, неадекватної медичної допомоги і тривалого голодування».
Раніше цього місяця Державна інспекція Грузії оголосила, що розпочала розслідування щодо звинувачень у жорстокому поводженні з Саакашвілі.