У президентській фракції «Слуга народу» збирають підписи за призупинення членства у фракції народного депутата Олексія Ковальова, який повернувся на тимчасово окуповану армією РФ територію Херсонщини. Про це депутати повідомили журналістам «Схем» (Радіо Свобода).
Напередодні «Схеми» опублікували коротке інтерв’ю з українським парламентарем, розпитавши про причини повернення у Голу Пристань на Херсонщину, яка наразі перебуває під окупацією російських військ. Публічно він виступає з проукраїнською позицією, та заявляє, що допомагає місцевим – своїм виборцям, а також має тут бізнес, який треба захищати, зокрема, від мародерства.
Депутати від «Слуги народу» наразі збирають підписи щодо призупинення членства Ковальова у фракції – через його перебування на тимчасово окупованій території Херсонської області та невиконання ним обов’язків як народного депутата.
Депутат Єгор Чернєв повідомив, що Ковальова виключили з фракційних чатів.
«Невідомо, чи він сам користується телефоном, чи телефон в окупантів. Тому зараз йде обговорення щодо призупинення членства у фракції до з’ясування обставин» – розповів він.
Інший депутат від СН, який попросив не вказувати його ім’я, зазначив:
«Є внутрішні домовленості, що на окупованих територіях залишається представник місцевої влади, щоб опікуватися громадою. Про що може говорити народний депутат з окупаційною владою? Як там можна взагалі знаходитись? Як депутат він представляє інтереси виборців у Верховній Раді».
Журналісти також звернулись за коментарем до першого віцеспікера Верховної Ради Олександра Корнієнка.
Читайте також: У Раді призупинили діяльність фракції «Опозиційна платформа – За життя»
«У нас немає інструментарію примусового приведення на засідання, тому поки звертаємося до колеги з проханням прибути на найближче засідання. Моя думка – треба, мабуть, більше пояснень від пана Олексія – і від нас, і від органів, відповідно, безпекових, – сказав Корнієнко. – Які комунікації відбувалися у народного депутата з окупантами? Про що вони там говорили?».
На уточнення, чи були роз’яснення депутатам відносно перебування на окупованій території, він зазначив: «Ми не робили таких офіційних роз’яснень. Очевидно, що з безпекових, в першу чергу, питань, мабуть, не варто себе так ставити публічно. Мені здається, що за ці 50 з гаком днів, що окупаційна влада перебуває на тих територіях, вона показала себе, як таку, яка чинить постійний тиск і репресії відносно представників української влади різного рівня – від старост, деяких з яких вони просто повбивали на Київщині, і закінчуючи депутатами різного рівня. Тобто мені важко уявити, що депутат не розумів ризиків свого знаходження на такій території. Якщо депутат розуміє ризики і там знаходиться, в нього є якесь бачення, що він там робить – нам цікаво було б теж про це бачення дізнатися».
Про повернення до міста Гола Пристань Херсонської області, яке є частиною мажоритарного округу, за яким Олексій Ковальов обрався до Верховної Ради (округ № 186 – ред.) та в якому живе, депутат спочатку повідомив на своїй сторінці у фейсбуці 7 квітня. Згодом, у коментарі «Схемам» депутат пояснив, що вирішив повернутися через виборців та власний бізнес.
«За мене проголосувало 25 тисяч громадян, тому кидати їх напризволяще вважаю неправильним», – пояснив тоді Ковальов і додав: «Також у нас багато бізнесу, який оформлений, звичайно, не на мене, на моїх родичів і так далі. Ви розумієте, почалися мародерства в перші дні… З магазинів, складів, офісів різні матеріали були вкрадені».
Він також розповів, що до нього додому приїжджали російські військові, проводили обшук, «нічого не знайшли». Він також запевнив, що з окупаційною владою не співпрацює. На запитання журналістів «Схем», чи не боїться він, що його, як народного депутата, можуть взяти в полон і обмінювати потім на російських військовополонених, відповів, що «страх є у всіх, ніхто не хоче побувати у полоні, але це життя».
«Я не зраджував інтересів держави. В будь-який момент я можу повернутися і надати будь-які пояснення будь-якому правоохоронному органу. Плюс я не маю доступу до секретних даних. За час роботи у Верховній Раді я не отримував доступу, тому не знаю, що я можу повідомити саме російським військам», – зазначив депутат від «Слуги народу».
Нардеп також не виключив, що приїде до Верховної Ради після Великодніх свят, оскільки депутати, за його словами, для ухвалення законів збираються «на один день», а «тривалість поїздки приблизно – 36-48 годин».
28 грудня 2021 стало відомо, що депутат Олексій Ковальов придбав телевізійний «4 канал» у львівського політика та медіаменеджера Дмитра Добродомова. У декларації народний депутат вказав, що «4 канал» – це подарунок від батьків.
Повідомлялося, що під тимчасовий контроль російських окупантів потрапили Херсон Нова Каховка, Каховка, Генічеськ та низка інших міст і населених пунктів Херсонщини.
У Херсоні регулярно відбуваються акції з українською символікою, де місцеві жителі протестують проти окупаційного режиму.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.