Члени Українського ПЕН виступають проти ініціативи Міністерство освіти і науки із запровадження з 2021 року двох форм ЗНО з української мови та літератури.
Днями у МОН повідомили, що в 2021 році випускники, які завершують здобуття повної загальної середньої освіти і планують вступати до закладів вищої освіти, матимуть можливість самостійно обирати, яку саме роботу виконуватимуть під час ЗНО ‒ з української мови і літератури чи лише з української мови. Все залежатиме від обраної ними спеціальності: гуманітарного спрямування чи технічного.
Натомість, як йдеться в заяві Українського ПЕН, письменники, журналісти, науковці, перекладачі й видавці вважають, що це рішення відкине Україну на багато років назад, знизить креативну потужність майбутніх поколінь і зруйнує конкурентоспроможність України у світі.
«Проєкт, поданий нібито задля полегшення вступу абітурієнтам, насправді є черговим кроком до знецінення та маргіналізації української літератури не лише як предмета навчання, але і як цілої сфери гуманітарного знання. Більшість випускників, знаючи, що цей освітній предмет не буде потрібен їм під час вступу, не приділятиме вивченню української літератури належної уваги і сприйматиме її суто як перелік умовних назв та імен. Окрім того, художня література є джерелом естетичних, моральних та духовних цінностей, і виведення її з поля інтересів школярів призведе до знецінення виховного, пізнавального та ідеологічного потенціалу літератури», – йдеться в заяві.
В Українському ПЕН наголосили, що ЗНО з української мови та літератури має бути обов’язковим для всіх випускників шкіл.
«Адже саме читання для кожної освіченої й успішної людини ще зі школи є важливою культурною практикою, розвиває критичне мислення, здатність розв’язувати складні морально-етичні проблеми, служить умінню чітко і повно висловлювати думки, допомагає виховувати відповідальних і свідомих громадян. Класичні та сучасні літературні твори, з якими знайомляться учні у школі, є основою для об’єднання суспільства, бо виробляють спільні культурні коди й цінності. Нівелювання цієї ролі літератури у навчальному процесі нині, в умовах реальної та інформаційної війни з боку Росії, стає загрозою для державної безпеки України», – наголосили підписанти заяви.
При цьому у МОН заявляли, що тест з української мови також передбачатиме «перевірку компетентностей, які формуються за рахунок ґрунтовного вивчення української та зарубіжної літератури». Акцент зроблено на компетентнісному читанні, аналізі й оцінюванні прочитаного, тобто на перевірці рівнів сформованості тих умінь, які є важливими для подальшої професійної кар’єри та становлення громадянської компетентності, кажуть у МОН.
У травні 2019 року Кабмін ухвалив нову редакцію Українського правопису. Однак, відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України, у завданнях зовнішнього незалежного оцінювання протягом п’яти років будуть використовуватися норми Українського правопису, які не зазнали змін.