У Верховному суді повідомили про стан розгляду справ про оскарження санкцій проти народного депутата й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака і восьми пов’язаних із ним юридичних осіб, а також оскарження санкцій про блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne і ZiK.
У суді зазначили, що 9 березня відкрии провадження у справі за позовом ТОВ «ТВ Вибір» про оскарження обмежувальних заходів до позивача (розгляд 6 квітня). У цей же день відкрито провадження в адміністративній справі за позовом Тараса Козака про визнання протиправним і скасування указу про санкції до позивача (розгляд також 6 квітня).
Повідомляється також про те, що кілька справ про оскарження указу президента про санкцій наразі відкриті, і щодо них призначені розгляди на 15 березня, 29 березня, 5 квітня, 12 квітня.
«Крім того, 5 березня 2021 року ухвалою у справі № 9901/51/21 залишено без руху позовну заяву ТОВ «Партнер ТВ», у якій позивач просить визнати протиправним і нечинним п. 6 додатка № 2 до Указу № 43/2021. Суд надав позивачеві десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків шляхом надання уточненої позовної заяви», – вказали у Верховному суді.
2 лютого президент України Володимир Зеленський ввів у дію рішення Ради національної безпеки й оборони про запровадження санкцій проти народного депутата й соратника проросійського політика Віктора Медведчука Тараса Козака і восьми пов’язаних із ним юридичних осіб. Санкції передбачають блокування телеканалів «112 Україна», NewsOne і ZiK.
Телеканали у своїй заяві розкритикували санкції і назвали рішення влади «політичною розправою над невгодними ЗМІ».
За словами секретаря Ради національної безпеки та оборони України Олексія Данілова, робота над цим рішенням почалася ще влітку 2020 року, і готували його «дуже ретельно». Він запевнив, що є достатньо доказів, і скасувати санкції буде надзвичайно складно.
Тарас Козак називає звинувачення брехнею і відкидає їх.
Рішення щодо санкцій підтримала низка західних союзників України, але були й застереження з-за кордону щодо необхідності дотримання права на висловлювання, і критика з боку кількох міжнародних журналістських організацій, а також із боку Росії.
Київ відповідає, що згадані канали були інструментами пропаганди, а не засобами інформації.