Міністр оборони Олексій Резніков назвав ймовірні сценарії закінчення війни. Про це він сказав під час конференції Forbes «Будуємо разом».
«Перший сценарій буде приблизно такий самий, як вже був: «добра воля» росіян, яка була ними оголошена, коли вони втікали з Київщини, Чернігівщини, Сумщини та з острова Зміїний. Я думаю, що буде він розбитий на декілька ланцюжків. Спочатку ми вийдемо на позиції до 24 лютого поточного року. Далі будуть розмови щодо статусу окупованих раніше Донецької, Луганської областей і Криму. А за столом з нашими потужними партнерами будемо вести ці перемовини. Мінську-3 точно не буде, капітуляційних домовленостей не буде, і з дулом біля скроні ніхто вести перемовини не буде», – розповів він.
Варіант другий, за його словами, поступове знищення противника – «війна ресурсу на ресурс».
«Світ повірив у те, що ми з вами можемо перемогти і ми вже перемагаємо. Уявіть собі, який ресурс вони кидають, а просунулись на якісь десятки кілометрів. Тому другий варіант перемоги, можливо, не такий швидкий. Не до кінця цього року, а можливо зачепить початок наступного, але я його бачу в такий спосіб», – додав він.
Третій можливий сценарій завершення війни, як вважає Резніков, є більш драматичним для Російської Федерації.
«Розвал Російської Федерації, це парад суверенітетів на декілька різних суб’єктів – Татарстан, Башкірстан і так далі. Ми це з вами точно побачимо за нашого життя, але це трохи довготривала історія», – розповів міністр.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини станом на 24:00 26 червня змогло підтвердити 4731 випадок загибелі, 5900 – поранення цивільних людей в Україні через повномасштабну війну, розпочату Росією. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.