Фігурантка справи про вбивство журналіста Павла Шеремета, українська волонтерка, медик, сержантка 25-ої повітряно-десантної бригади Яна Дугарь заявила у Львові, що судовий процес затягується.
«На стадії долучення доказів прокурора – це письмові докази, аудіо, відео, речові, було й виїзне засідання, – суди проводились регулярно. Як тільки закінчив прокурор і почалася стадія долучення доказів стороною захисту, суди не просто почали переносити, а відміняти з різних причин. 24 грудня у мене суд, і мені треба поїхати в Київ. Це прокурор просить продовжити покладені обов’язки ще на два місяці. У цьому місяці тиждень мали відбуватись суди. Вони не перенесені, просто відмінені, бо суддя кудись поїхала», ‒ сказала в коментарі Радіо Свобода Яна Дугарь.
Яна Дугарь від вересня цього року проживає і працює реабілітологом у Львові.
«Ця справа зіпсувала всім нам життя. Я після закінчення контракту зі Збройними силами змушена була звільнитись. Бо в Міноборони є такий наказ, що військовослужбовець під слідством не має права підписувати контракт. Я намагаюсь жити і приїхала до Львова. Важко, бо суди переносять, і ти мусиш їздити, сама оплачувати квитки», ‒ говорить Яна Дугарь.
Дугарь заявила, що сьогодні влада не має сміливості вибачитись за справу.
«Цю справу можна завершити, якщо прокурор наважиться і забере обвинувачення, відмовиться, суд працюватиме в цьому ж режимі і прокурор відмовиться від більшості свідків. Заявлено 263 свідки, це особи, яких ми не знаємо, а вони нас. Якщо вони обмежаться 20 свідками, які ключові і перетинаються зі стороною захисту, тоді справа може затягнути до пів року. Або ж розтягуватимуть до кінця каденції присяжних, і справа просто затягнеться на десятки років»,‒ спрогнозувала розвиток подій Яна Дугарь.
Яна Дугарь має намір звертатись у майбутньому до Європейського суду з прав людини і вимагатиме від держави компенсацію за моральну шкоду.
12 грудня 2019 року поліція і президент України Володимир Зеленський назвали Яну Дугарь співучасницею вбивства журналіста Павла Шеремети. Її звинуватили у тому, що вона «виконувала роль розвідниці біля будинку Павла Шеремета», мотивом була нібито «дестабілізація».
Журналіст Павло Шеремет, який працював в інтернет-виданні «Українська правда», загинув 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок вибуху автомобіля, в якому він перебував.
У 2017 році слідчі назвали основною версією професійну діяльність Павла Шеремета як журналіста. У 2019 році, після зміни влади в країні, версією стала дестабілізація ситуації в державі шляхом убивства відомої особи.
Справа перебуває в суді з вересня 2020 року. У ній три підозрюваних ‒ дитячий кардіохірург і волонтер Юлія Кузьменко, медсестра парашутно-десантного батальйону Яна Дугарь і ветеран АТО, військовослужбовець Андрій Антоненко. Усі вони заперечують причетність до вбивства. Юлія Кузьменко і Андрій Антоненко перебувають під домашнім арештом.
4 січня 2021 року оприлюднені записи розмов колишнього керівника білоруського КДБ Вадима Зайцева, в яких він каже, що необхідно зробити «якусь закладку» і таким чином убити Шеремета. Павло Шеремет народжений у Білорусі і до 2010 року був громадянин цієї країни (поки білоруська влада не позбавила його громадянства), був опозиційний до влади Білорусі. Записи, опубліковані виданням EUОbserver, датовані 2012 роком.
Незабаром після того слідство допитало колишнього заступника командира спеціального підрозділу МВС Білорусі «Алмаз» щодо цих записів. «Білоруський слід» не став версією вбивства журналіста. У МВС заявили, що не бачать підстав, щоб зняти звинувачення з Антоненка, Кузьменко і Дугарь, бо записи нібито підтверджують версію слідства.