Законопроєкт про комунікацію українською мовою на перервах у школах
Мовне законодавство може суттєво посилити новий законопроєкт, який надасть вчителям можливість вимагати, щоб учні спілкувались українською мовою під час перерв у навчальних закладах. Про це заявила уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська в інтерв’ю Радіо Свобода, відповідаючи на запитання щодо посилення контролю за дотриманням мовного законодавства у школах.
Згідно з її словами, цей законопроєкт, розроблений народними депутатами Наталією Піпою та Олександром Корнієнком, який вже внесено до парламенту, стане додатковим інструментом для зміцнення правової бази.
«Чому? Тому що, якщо ми говоримо про уроки – так, тут панує державна мова, але перерва – це вже не навчальний процес, а середовище. Вважаю, що настав час проголосувати та надати вчителям можливість вимагати від учнів спілкуватись українською в межах освітнього простору», – зазначила Олена Івановська.
Вона також зауважила, що до її секретаріату надходять скарги від вчителів, які стикаються з конфліктами з батьками учнів через зауваження щодо використання російської мови.
«Коли вони роблять зауваження учневі, що він спілкується на перерві мовою країни-агресора, тут виникає конфлікт із батьками. Батьки приходять і звинувачують учителя в порушенні мовних прав їхніх дітей, адже комунікація на перерві – це приватна сфера. Мені здається, що цей (законопроєкт – ред.) не вирішить усіх проблем, але надасть більше можливостей і керівникам шкіл, і вчителям», – підкреслила мовна омбудсменка.
Зараз, за її словами, мовний закон проходить «своєрідну модернізацію». У парламенті працює робоча група при комітеті Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики, яка готує поправки до законодавства.
«Це не означає, що чинний закон є неефективним, але за ці п’ять років ми виявили певні недоліки, які потрібно виправити. На цьому рівні робота триває. Я хотіла б більшої динаміки, проте існують обставини, які уповільнюють процес», – зазначила уповноважена із захисту державної мови.
Політична воля до змін є, за словами Івановської. Вона вважає, що на підготовку законодавчих змін можуть піти місяці.
Серед нововведень, які плануються, також є уточнення щодо мови обслуговування.
«У законі зазначено, що мовою обслуговування в Україні є державна мова. Проте про мову послуги нічого не сказано. Часто до нас надходять скарги від батьків з приватних спортивних секцій або мистецьких гуртків, де документація ведеться державною мовою, але сама послуга надається російською. Тому такі прогалини потрібно заповнити, щоб цей інструмент працював ефективно», – поділилася деталями Олена Івановська.
Київ демонструє значне зниження використання української мови в освітньому процесі, зазначив раніше цього місяця заступник керівника секретаріату уповноваженої з захисту державної мови Сергій Сиротенко.
Результати моніторингового дослідження показали, що в Києві 24% вчителів під час уроків і 40% на перервах порушують мовний закон, використовуючи недержавну мову. Середня цифра по Україні складає 14% на уроках і 21% – на перервах.
Опитування показало, що самі учні також порушують мовний закон, спілкуючись недержавною мовою на уроках – 66%, на перервах – 82% (по Україні ці цифри значно відрізняються: на уроках – 40%, на перервах – 52%).
Олена Івановська в інтерв’ю РБК-Україна у вересні 2025 року заявила, що частина суспільства поступово повертається до російської мови, що є небезпечною тенденцією.
Російський олігарх Костянтин Малофеєв, що вважається причетним до фінансування угрупувань «ДНР» та «ЛНР» з 2014 року, висловив задоволення результатами опитування серед київських учнів, зазначивши, що російська мова «не вдається витіснити жодними заборонами» в Україні, Молдові чи «Прибалтиці».
