Домовленості України та Угорщини щодо прав нацменшин на шляху до ЄС

Україна зобов’язалася внести низку змін до закону про середню освіту, що суттєво розширить права національних меншин у суспільно-політичному аспекті. Це випливає з документа, який підсумовує досягнуті домовленості між українською та угорською сторонами, про що 3 червня повідомив прем’єр-міністр Петер Мадяр.

Документ на 20 сторінок потрапив у розпорядження Радіо Свобода.

Учні класів, де навчання ведеться мовами національних меншин, зможуть використовувати ці мови під час взаємодії з однокласниками та вчителями.

Заклади, що мають класи або групи з навчанням мовою нацменшини, отримають статус «школи нацменшини». Такі установи матимуть право дублювати написи на вивісках та іншу інформацію для загального користування мовами меншин. Керівник або заступник керівника таких шкіл повинен володіти мовою відповідної меншини.

Офіційні документи про освіту можуть дублюватися мовою меншини на прохання батьків.

Для випускників, які навчалися мовою нацменшини, завдання зовнішнього незалежного оцінювання можуть бути перекладені відповідною мовою, за винятком тестів з української мови та історії.

Водночас Україна готова розширити перелік предметів, що викладаються державною мовою, у класах з нацменшинами, якщо дві третини батьків у класі подадуть відповідні заяви.

«Українська сторона вважає, що в межах 11 пунктів сторони загалом досягли погодження основних підходів та формулювань у сфері освіти», – йдеться в документі про освіту. Саме освітній блок був ключовим предметом суперечки між Києвом і Будапештом протягом останніх років.

Права нацменшин на місцевому рівні

Наступний блок стосується суспільно-політичних та культурних прав національних меншин:

• Місцеві органи влади в районах, де нацменшини складають значну частину населення, можуть вимагати від своїх працівників знання мови нацменшин або організовувати відповідні курси. Таким чином, мови меншин можуть використовуватися у спілкуванні з органами влади.
• Консультації з нацменшинами щодо проектів законів, що стосуються їхнього правового статусу, стають обов’язковими.
• Представники нацменшин отримують право користуватися своєю мовою в електронній формі.
• Публічні заходи, такі як зустрічі з виборцями чи спортивні змагання, можуть проводитися їхньою мовою.
• У містах з нацменшинами можуть з’явитися вивіски з офіційними назвами їхніми мовами на будівлях органів місцевого самоврядування, за відповідним рішенням місцевої ради.
• Агітація та роз’яснення порядку голосування під час виборів дублюватимуться мовами нацменшин. А на місцевих виборах у районах традиційного проживання нацменшин – і текст виборчого бюлетеня.
• Назви вулиць, площ, скверів та інших об’єктів топоніміки дублюватимуться відповідною мовою.
• Символіка нацменшин може використовуватися на офіційних державних заходах, але не повинна домінувати над українською символікою і не суперечити законодавству України.

Переговори та сподівання на зміни

Наприкінці травня прем’єр-міністр Угорщини повідомив про позитивні результати переговорів на експертному рівні між Україною та Угорщиною щодо прав національних меншин на території України.

«У нас є пропозиція з 11 пунктів, яка не є новою для української сторони. Переважно йдеться про освітні, культурні та мовні права… Ми підтримуємо контакт з українською стороною на технічному рівні і сподіваємося, що незабаром зможемо завершити узгодження цих 11 пунктів», – заявив Мадяр у Брюсселі на спільній пресконференції з очільницею Єврокомісії.

Після виборів в Угорщині у квітні Мадяра привітали лідери багатьох країн ЄС та президент України Володимир Зеленський. У Брюсселі та Києві сподіваються, що Мадяр, який позиціонує себе як проєвропейський політик, перегляне політику свого попередника Орбана, і за його правління Угорщина перестане блокувати заходи на підтримку України.

Петер Мадяр раніше висловлював готовність зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським, зокрема пропонував провести таку зустріч на Закарпатті на початку червня. Український президент також підтвердив готовність до зустрічі.

3 червня Петер Мадяр повідомив про «всеохоплюючі» домовленості з Україною щодо розширення мовних, освітніх, культурних та політичних прав угорської меншини. Цьому передували кілька тижнів двосторонніх консультацій на технічному рівні. За словами угорського прем’єра, Київ зобов’язався впровадити узгоджені заходи у своє законодавство найближчим часом.

4 червня голова МЗС України Андрій Сибіга заявив про новий етап у відносинах з Угорщиною, «побудований на взаємній повазі, довірі та спільному європейському майбутньому». Очільник МЗС не розкрив деталі досягнутого, але назвав участь Угорщини «конструктивною». Радіо Свобода звернулося до пресслужби дипвідомства з проханням прокоментувати зміст угоди.

Не вдавалася в подробиці й прем’єрка Юлія Свириденко. 4 червня вона повідомила, що всі держави-члени ЄС погодилися на відкриття першого кластера «Основи» у переговорах про вступ України до Європейського Союзу, подякувавши головуванню Кіпру в ЄС, що вже розпочало відповідний процес.

«Фантастична новина… Ми на крок ближче до членства в ЄС: впевнено рухаємося до нашої мети», – підкреслила очільниця українського уряду.

Відкриття першого переговорного кластера з Україною та Молдовою про їхнє членство в ЄС планується на 15 червня в Люксембурзі.