Вшанування пам’яті Андрія Мельника та його дружини у Патріаршому соборі
У Києві, в Патріаршому соборі Воскресіння Христового, відбулася церемонія прощання з Андрієм Мельником, полковником армії Української Народної Республіки та лідером Організації українських націоналістів у 1938-1964 роках, а також з його дружиною Софією Федак-Мельник. Останки подружжя були перевезені до столиці України 22 травня.
«Андрій Мельник був воїном, був полковником армії Української Народної Республіки, соратником Євгена Коновальця і провідником українського національного руху в один із найважчих періодів нашої історії. Але дуже важливо сказати сьогодні інше. Андрій Мельник був людиною, глибоко вкоріненою у духовний світ Української греко-католицької церкви. Він був греко-католиком не лише з походження, але з того середовища, яке формувало його моральний хребет, його розуміння служіння, дисципліни і відповідальності», – сказав під час заупокійного богослужіння єпископ-помічник Київської архиєпархії владика Йосиф Мілян.
Заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук також виступила перед присутніми, підкресливши, що віра Андрія Мельника та його покоління борців за незалежність України стала основою сучасної української державності.
«Пан Андрій Мельник – людина із шовку і сталі. Людина-дипломат, далекоглядний державник, який за своє життя не побачив незалежної України. Але який усіма своїми справами, усією своєю душею вірив. Вірив у те, що Україна буде. Що в нас буде своя держава, своє військо, своя правда, буде нація. І сьогодні ми тут, бо його віра і віра сотень тисяч державників, які боролися за незалежну Україну, перемогла», – сказала Верещук.
Останки Андрія Мельника і Софії Федак-Мельник були ексгумовані в Люксембурзі 19 травня. Офіційна церемонія перепоховання запланована на 24 травня на Національному військовому меморіальному кладовищі. 19 травня президент Володимир Зеленський анонсував підготовку рішень щодо полковника Євгена Коновальця та «інших сильних історичних постатей».
Андрій Мельник, полковник армії Української Народної Республіки, очолив ОУН у 1938 році після загибелі Євгена Коновальця. Він перебував у польських тюрмах і німецькому концтаборі, а з 1945 року жив в еміграції. У 1957 році Мельник ініціював створення світового об’єднання українців, що стало основою для виникнення Світового Конгресу Вільних Українців у 1967 році. Помер Андрій Мельник у 1964 році в німецькому Кельні та був похований у Люксембурзі, де прожив останні 18 років свого життя. Згідно з архівними даними, про його смерть у Радянському Союзі стало відомо з повідомлення Радіо Свобода.
