Що не так із суддями Київського апеляційного суду Кепкал, Васильєвою і Кияшко?
За мантіями цих служителів Феміди знову міг потягнутися шлейф корупції та дивних підкилимних рішень, а їхні статки тим часом вражально зростають
В Україні попри постійний громадський контроль, гучні викриття та антикорупційні розслідування в судівській системі вона, схоже, ще дуже далека від свого очищення. Адже час від часу спалахують нові скандали довкола конкретних суддів та їхньої роботи й безкарного знущання над правосуддям.
Цього разу тривожний дзвінок знову залунав з Київського апеляційного суду. А в об’єктив уваги потрапила ціла суддівська колегія, над якою вкотре нависає тінь підозри в кривосудді і замовних рішеннях.
У чому суть нового зашквару?
Мова зокрема йде про суддівську “трійку” у складі Людмили Кепкал, Маргарити Васильєвої та Олександра Кияшка. Як розповідають поінформовані джерела в суді, ці служителі Феміди досі доволі активно практикують телефонне право, щоб ухвалювати потрібні рішення в непростих резонансних справах.
Більш того, вони знову всіляко намагаються закрити певні слухання від представників громадськості та ЗМІ, мотивуючи такий крок тим, що нібито прагнуть позбутися тиску й втручання в процеси. Хоча за логікою, закриті слухання без представників медіа та суспільства навпаки посилюють підозри, що врешті ухвали виносяться цими суддями непрозоро, заангажированно і за гроші. Тобто, ні про яке правосуддя і об’єктивність у цих справах і мови не може бути.
А гроші й активи, до речі, у цих суддів водяться — це зокрема випливає з їхніх офіційних декларацій. У звітностях все є по “класиці” жанру: квартири, машини, будинки, земельні ділянки, рахунки в банках та мільйони у готівці.
Про неофіційні доходи цих суддів можна тільки здогадуватися, і це очевидно має стати предметом додаткових розслідувань відповідних антикорупційних органів.
Примітно, що раніше на адресу Кепкал-Васильєвої-Кияшко вже звучали обвинувачення в перешкоджанні громадським активістам та медійникам відвідувати судові засідання і знімати слухання. Цілком природно, що саме тому періодично на цю “трійку” надходять скарги до Вищої ради правосуддя (ВРП). Та час від часу навіть лунають обвинувачення у ще більш страшних злочинах.
Проаналізувавши матеріали у відкритому доступі, можна знайти й інші “гріхи” згаданих “фемідчиків”. Так, ще серед традиційних зловживань з боку цих суддів — порушення строків розгляду апеляційних скарг.
Також, як випливає з матеріалів із публічного доступу, в 2022 році судді Київського апеляційного суду Кепкал Л.І., Васильєва М.А. та Кияшко О.А. навіть були звинувачені в перешкоджанні доступу до правосуддя, підробленні та приховуванні злочинів.
Зокрема у повідомленні ВРП від 25 жовтня 2022 року згадуються скарги на цих суддів за подібні дії. Втім, попри закиди на їхню адресу, суддям чомусь вдалося всидіти у своїх теплих комфортних кріслах.
У цьому зв’язку постає логічне питання: якщо загадані судді так бояться журналістів і громадського розголосу, значить вони справді ухвалюють корупційні непрозорі рішення?
Практика допуску ЗМІ до засідань і максимальна прозорість: приклад судді Віри Михайленко
До речі, в історії зі згаданою колегією спливла ще одна відома і дуже впливова постать — очільниця ВАКС Віри Михайленко.
Так, за неофіційною інформацією, Михайленко теж може практикувати телефонне право (адмінресурс) та неформально спілкується з Кепкал, надаючи тій вказівки, які ухвали виносити у тих, чи інших провадженнях, і т.д.
Хоча, проаналізувавши стиль роботи Михайленко, попри періодичну критику на її адресу через корупцію та адмінресурс, вона навпаки демонструє максимальну відкритість для ЗМІ і громадськості.
І чесна Михайленко, і ВАКС загалом ніколи не перешкоджали ЗМІ та активістам відвідувати судові слухання та знімати резонансні процеси на камери.
Більш того, Віра Володимирівна завжди обговорює всі проблемні питання у пресі, переводячи часом складні кейси Антикорсуду в публічну площину, і демонструє 100%-ну прозорість.
На противагу цьому, наприклад, головуюча суддя Кепкал при розгляді кримінальної справи №759/1839/21, схоже, злякалась звичайного фотографа. Що може наштовхнути на дуже сумні та страшні висновки і підозри у тому ж таки кривосудді.
Тому у сухому залишку виходить, що попри видимість реформ у судовій системі та люстрацію суддів, до сих пір окремі служителі Феміди досі практикують ганебні зловживання та гальмують рух України до цивілізованого європейського судочинства. А водночас безкарність деяких суддів породжує все нові і нові злочини…