У Львові прощаються зі Степаном Гігою: сотні людей на похороні
У Львові 15 грудня сотні людей зібралися, щоб провести в останню путь співака, композитора та народного артиста України Степана Гігу. Йому виповнилося 66 років 16 листопада 2025 року, проте 12 грудня артист помер у реанімації одного з медичних закладів після тривалих ускладнень, пов’язаних із вірусною хворобою та цукровим діабетом.
Тисячі шанувальників прощалися з Гігою у Гарнізонному храмі святих апостолів Петра і Павла 14 грудня, згадуючи його безсмертну музику.
«Не один раз була на концерті. Це мій з молодості улюблений співак. Я завжди його пісні наспівувала вдома на кухні», ‒ зізналася львів’янка Надія Жигало.
Інша шанувальниця, Юлія, зазначила:
«Ні одне весілля, хрестини без його пісень не обходились. Молодь почала слухати його пісні через соцмережі, і це стало причиною його нової популярності».
15 грудня похорон розпочався з панахиди у храмі, а на площі Ринок відбулося загальноміське прощання, яке супроводжувалося виконанням пісні «Яворина». Після цього музиканта провели на Личаківський цвинтар, де також відбулася громадська панахида.
Друг Степана Гіги, артист Григорій Драпак, поділився своїми спогадами:
«Він так любив глядачів! Я вперто вірю, що його пісні будуть жити. Там є висока, справжня українська поезія».
Після початку повномасштабної війни в Україні, Гіга пережив нову хвилю слави, його хіти стали вірусними, об’єднуючи старше і молоде покоління українців навколо його творчості.
Степан Гіга, родом із села Білки Закарпатської області, з юності присвятив своє життя музиці. Після закінчення Ужгородського музичного училища працював у Київській філармонії, а з 1985 року став вокалістом гурту «Стожари». У 1988 році він став солістом Закарпатської обласної філармонії та створив джаз-рок гурт. Гіга випустив п’ять альбомів і отримав звання народного артиста України у 2002 році. Він ніколи не співав пісень російською мовою, а його остання порада молоді полягала в тому, щоб залишатися собою та бути українцями. Степан Гіга був похований на Личаківському цвинтарі згідно з його останнім бажанням.
