ЄС відтермінував рішення щодо репараційного кредиту для України
Лідери країн Європейського Союзу на саміті в Брюсселі 23 жовтня ухвалили рішення відкласти питання щодо репараційного кредиту для України, який має бути забезпечений за рахунок заморожених активів росії. Це сталося після обговорень, під час яких висловлювалися побоювання щодо юридичних аспектів використання цих активів.
У попередніх проєктах висновків існував прямий заклик до Єврокомісії розробити юридичну пропозицію для використання заморожених активів у фінансовій підтримці України, однак остаточна версія лише спонукає Єврокомісію «якомога швидше представити варіанти фінансової підтримки» без конкретизації використання російських активів.
Перед початком саміту прем’єр-міністр Бельгії акцентував увагу на необхідності виконання певних умов, оскільки країна не бажала ризикувати, поки не отримає чіткі роз’яснення від Єврокомісії щодо механізмів, які дозволять це здійснити без конфіскації російських активів.
У підсумку, лідери ЄС обмежилися загальною заявою про зобов’язання вирішувати нагальні фінансові потреби України на 2026–2027 роки, включаючи підтримку військових і оборонних зусиль.
Єврокомісії доручено продовжити роботу над цим питанням, щоб його можна було обговорити на наступному засіданні. При цьому повторюється, що «відповідно до законодавства ЄС, російські активи мають залишатися замороженими, доки росія не припинить свою агресію проти України та не компенсує завдані збитки».
Висновки щодо України були погоджені 26 з 27 країн-членів ЄС, при цьому Угорщина традиційно не підтримала їх. Президент Європейської ради Антоніу Кошта підкреслив, що ЄС «відданий підтримці України у її найнагальніших фінансових потребах на наступні два роки», зокрема в контексті військової та оборонної допомоги, і закликав росію «негайно припинити війну».
