ЄС обговорює репараційну позику для України з російських активів

У новій чернетці висновків саміту Європейського Союзу з’явився окремий пункт, присвячений запуску репараційної позики для України, заснованої на заморожених російських активів. Цей пункт поки що не є остаточним і має бути схвалений лідерами держав та урядів ЄС на саміті, що відбудеться 18 грудня.

Зокрема, в документі міститься заклик до Ради ЄС та Європейського парламенту терміново ухвалити необхідні інструменти для створення репараційної позики, яка фінансуватиме Україну з другого кварталу 2026 року.

У пункті детально окреслені принципи, на яких має ґрунтуватися ця позика. Серед них зазначається повна повага до фінансових зобов’язань, рівне ставлення до всіх інституцій, що зберігають активи в ЄС, солідарність та розподіл ризиків між державами-членами залежно від їх частки у валовому національному доході ЄС, а також облік національних гарантій як умовних зобов’язань, які не впливають на рівень державного боргу.

Раніше дипломати у Брюсселі заявляли, що домовленість щодо репараційної позики не гарантована, але підкреслювали, що ЄС не залишить Україну без фінансової підтримки.

Також обговорюється скоординований підхід держав-членів до двосторонніх інвестиційних договорів з росією та можливість припинення дії національних гарантій у рамках наступного багаторічного бюджету ЄС. Важливою є також координація з країнами «Групи семи» та збереження ініціативи кредиту G7 ERA.

Однією з умов для надання кредиту є продовження Україною реформ у сфері верховенства права та боротьби з корупцією.

Проєкт висновків наразі залишається предметом переговорів і може зазнати змін під час саміту.

Репараційний кредит розглядається як механізм фінансової підтримки для України на суму до 90 мільярдів євро протягом наступних двох років, використовуючи доходи і залишки заморожених російських активів, загальний обсяг яких у Європі оцінюється приблизно у 210 мільярдів євро.

18 грудня лідери 27 країн-членів ЄС зберуться на саміт у Брюсселі.