Україна підтвердила порушення прав людини росією в анексованому Криму

Україна довела наявність системної політики порушення прав людини з боку росії на анексованій території Криму. В Європейському суді з прав людини зареєстровано 1101 позов від українських громадян, про що повідомила уповноважена у справах ЄСПЛ Маргарита Сокоренко.

Висновки Європейського суду

Сокоренко зазначила, що суд встановив, що порушення прав людини мали місце не лише в окремих випадках, але й тривають з моменту захоплення Криму, повторюючись стосовно великої кількості осіб. Багато з цих порушень є наслідком законодавства, яке російська федерація застосовує на території Криму.

«Причому суд встановив не, наприклад, у якихось окремих випадках, щось було у 2014 році або, наприклад, щось було у 2015 році, а він зазначив, що ці практики мали місце з моменту захоплення Криму та продовжуються, вони постійно повторюються щодо великої кількості людей».

За словами уповноваженої, висновки цього рішення суттєво полегшують розгляд індивідуальних позовів, поданих українськими громадянами, у самому ЄСПЛ.

Систематичні порушення та реакція України

Станом на сьогодні в Європейському суді з прав людини зареєстровано 1101 позов, з яких близько 60% пов’язані з відчуженням майна. Міністерство юстиції України не веде ці справи, але виступає як третя сторона на запит ЄСПЛ.

Після анексії Криму у 2014 році Міністерство юстиції України подало міждержавний позов в Європейському суді про систематичні порушення прав людини, зокрема, права на мирне володіння майном. Тільки в червні 2024 року суд ухвалив рішення на користь України, визнавши дії росії незаконними, а також незадовільною заміну українського законодавства на російське.

У березні 2022 року росію виключили з Ради Європи, а 16 вересня вона офіційно припинила бути учасницею Європейської конвенції з прав людини. Влада рф ухвалила закон, який унеможливлює виконання рішень ЄСПЛ.

На фоні повномасштабної війни росія посилила процес вилучення майна. У 2023 році російський очільник Криму Володимир Константінов оголосив про «націоналізацію» понад 2500 об’єктів, до яких увійшли активи бізнесмена Ігоря Коломойського та будинок Меджлісу кримськотатарського народу.

Дії України та міжнародної спільноти вважаються незаконним привласненням власності, що порушує міжнародне право. Київ наголошував, що всі акти «націоналізації» будуть анульовані, а майно повернеться власникам після повернення Криму під контроль України.

Російська влада часто заявляє, що кошти від продажу «націоналізованого» майна підуть на підтримку учасників війни проти України.