Україна піднялася на 104-те місце в Індексі сприйняття корупції 2025 року
У 2025 році Україна зайняла 104-те місце з 182 у Індексі сприйняття корупції, який був опублікований організацією Transparency International 10 лютого. Країна отримала 36 балів із 100 можливих, що на один бал більше, ніж у 2024 році, коли вона посіла 105-те місце в аналогічному індексі.
Вплив росії на регіон
Згідно з регіональним звітом Transparency International, авторитарний режим росії, який набрав лише 22 бали та зайняв 157-те місце, «поширює корупційні практики по всьому регіону, підриваючи демократичні інституції сусідніх країн».
У звіті підкреслюється, що, незважаючи на численні виклики, деякі країни демонструють можливості для змін, коли громадянський простір і незалежні інституції перебувають під захистом. В Україні тиск з боку неурядових організацій, громадськості та журналістів сприяв просуванню реформ у сфері управління.
Реформи та виклики
Transparency International вказує на те, що в минулому році українське громадянське суспільство змогло захистити незалежність ключових антикорупційних інституцій. «Спеціалізована антикорупційна система України збільшила кількість розслідувань та забезпечила вироки, зокрема, у політично чутливих справах», – зазначається в документі.
Проте організація також акцентує на потребі подальших реформ для захисту коштів, виділених на оборону та реконструкцію, від зловживань. Місцевий підрозділ Transparency International Ukraine зауважує, що кращому результату України заважали «суттєві затримки в євроінтеграційних реформах та виконанні міжнародних зобов’язань, які залишаються основними драйверами змін у країні».
Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) визначається міжнародною організацією Transparency International з 1995 року. Цей індекс розраховується на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів, і він вимірює сприйняття корупції, а не фактичний її рівень.
CPI охоплює сприйняття корупції в публічному секторі експертами, враховуючи такі аспекти, як хабарництво, розкрадання публічних коштів, кумівство, захоплення держави, а також здатність уряду забезпечувати доброчесність і ефективність у боротьбі з корупцією.
