Суд залишив запобіжний захід Єрмаку без змін: обидві сторони оскаржували
Вищий антикорупційний суд України на засіданні 21 травня ухвалив рішення залишити без змін запобіжний захід для колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака, який полягає у триманні під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 140 мільйонів гривень.
Судове рішення було ухвалено аналогічно і 14 травня.
Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, ініціатори зміни запобіжного заходу — обидві сторони. Прокуратура наполягала на збільшенні застави ще на 40 мільйонів гривень.
Зокрема, обвинувачення з самого початку вимагало суму в 180 мільйонів гривень, щоб уникнути ризиків, пов’язаних із переховуванням та перешкоджанням у розслідуванні.
Сторона захисту, в свою чергу, подала клопотання про скасування запобіжного заходу, оскільки вважає, що підозра, висунута Єрмаку, є необґрунтованою.
«Підозра побудована на припущеннях прокурора. Немає жодного доказу, який би справді доводив, що Андрій Борисович може бути причетний до цієї справи», – зазначив адвокат Ігор Фомін.
Адвокат Єрмака додав, що у підозрі йдеться про гроші, які нібито отримані незаконним шляхом, але конкретні деталі та суми не були зрозумілі.
Сам Андрій Єрмак запевнив, що не має наміру покидати країну. Він повідомив, що після внесення застави 18 травня здав закордонні паспорти та носить електронний браслет. Політик навіть продемонстрував його журналістам.
У зв’язку з тим, що рішення суду залишилося без змін, Єрмаку доведеться дотримуватися тих же обов’язків: носити браслет, не залишати територію населеного пункту, де проживає, уникати спілкування зі сторонами у справі та свідками, а також прибувати на кожен виклик слідчого судді або прокурора.
18 травня політик вийшов під заставу.
Єрмак вважає звинувачення проти себе необґрунтованими.
Проєкт Радіо Свобода «Схеми» провів розслідування, з’ясувавши, хто вніс решту застави, щоб Єрмак зміг вийти з СІЗО – необхідну суму вдалося зібрати впродовж вихідних.
Національне антикорупційне бюро України 11 травня повідомило про викриття «організованої групи, причетної до легалізації 460 мільйонів гривень на елітному будівництві під Києвом». За даними слідства, з 2021 по 2025 роки підозрювані «відмили» понад 460 мільйонів гривень шляхом зведення котеджного містечка у селі Козин на Київщині, включаючи будівництво чотирьох приватних резиденцій та спа-зони.
Про підозру повідомили колишньому керівнику Офісу президента України та ще шести фігурантам справи.
