Апеляційний суд в Одесі проведе допит автора експертизи щодо зброї і набоїв у справі Сергія Стерненка про розбій і викрадення Сергія Щербича. За інформацією Радіо Свобода, йдеться про експерта сектора балістичної і трасологічної експертизи ВКЕ НДЕКЦ при ГУМВС України в Одеській області Івана Наріжняка. На момент проведення експертизи в жовтні 2015 року він був лейтенантом міліції.
Таке рішення ухвалила колегія суддів у складі Альбіни Кадегроб, Руслана Котелевського і Вадима Прібилова. Захист розкритикував експертизу Наріжняка, вказавши, зокрема, на розбіжності у висновках і основному тексті експертизи. В частині, де йдеться про стартовий шумовий пістолет «ЕРМА-459-С», експерт, за словами адвокатів Стерненка, написав, що конструктивних змін пістолета не було здійснено, але при цьому той міг використовуватись як травматичний за умови внесення таких змін.
Прокуратура подала клопотання про допит експерта, і, хоча захист виступи проти, суддя підтримав цю ідею. Суд також зобов’язав прокуратуру надати захисту повний витяг із ЄРДР про рух кримінального провадження.
Читайте також: Апеляційний суд пом’якшив домашній арешт Білковському у справі через акцію під ОП
Під час судового засідання адвокати Стерненка вказали на розбіжності в часі між слідчими діями – оглядом місця подій і слідчим експериментом. За їхніми словами, вони були виконані занадто швидко і в один і той же день, хоча там були проставлені різні дати. Зокрема, наголосив захист, були використані одні й ті самі поняті і фотографії, отже, обидві слідчі дії були виконані 25 червня, а не 25-го і 26-го.
Суддя Прибілов спитав у прокуратури, чому потерпілий, якому нібито наклали гіпс 25 червня, 26 червня на фотографії його вже не має. Прокурори пояснили, що пояснення з цього приводу може дати тільки сам потерпілий, якщо він з’явиться на допит у суд.
Також у прийнятті заяви про злочин від Щербича о 14.00 25.04.2015-го вже йдеться про струс мозку, тоді як експертиза із цим діагнозом була написана на годину пізніше – о 15.00, заявили адвокати.
Читайте також: Події під ОПУ 20 березня: Філімонову змінили запобіжний захід
Захист також вказав на неточність експертизи білінгу мобільних телефонів: другий обвинувачений, Руслан Демчук, заявив, що експерти досліджували не його номер телефону. В прокуратурі кажуть, що цей номер їм надав потерпілий, а номер Стерненка вони з’ясували оперативним шляхом.
Суд розглянув клопотання Сергія Стерненка, Руслана Демчука і їхніх адвокатів про зміну запобіжного заходу, але відмовився це робити.
Демчук просив скасувати цілодобовий домашній арешт, щоб він міг вийти на роботу, Стерненко – перенести домашній арешт у Київ, щоб він міг вакцинуватись від COVID-19, а адвокати просили скасувати запобіжний захід.
Також заяву про готовність узяти Стерненка на поруки подав народний депутат Роман Лозинський, який уже виступає поручителем активіста у справі при вбивство під час нападу. Його клопотання також залишили без задоволення.
14 травня відбулось третє засідання щодо апеляції Сергія Стерненка на рішення Приморського суду Одеси від 23 лютого 2021 року, який визнав його і Демчука винними в розбої, викраденні людини і незаконному зберіганні зброї. Обох обвинувачених засудили до 7 років і 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією половини майна. Потерпілий у справі, Сергій Щербич, попросив розглядати апеляцію без нього. Захист заявив, що слідство сфальсифікувало докази і не довело провини Стерненка і Демчука.
Крім того, Стерненка судять іще в одній кримінальній справі, про умисне вбивство і незаконне носіння холодної зброї: захищаючись від нападників, Стерненко вбив одного з них за не до кінця з’ясованих обставин, які сторони викладають по-різному.
Справа Сергія Стерненка
Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.
У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».
У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».
11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.
Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.
Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.
Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.
Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.
Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.
Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.
Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.
23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.
Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.