Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова заявляє про порушення Росією прав військовополонених.
«У Держдумі Росії пропонують примусити полонених українських військових здавати кров для поранених окупантів, цей факт свідчить про аналогію звірств, нацистів у концтаборах під час Другої світової війни. Така практика примусового донорства була поширена в нацистських концтаборах. Вʼязні Бухенвальду, які вижили, згадували, що у них брали кров для солдатів Вермахту, при цьому людей морили голодом і змушували працювати. Росія грубо порушує статтю 26 Женевської конвенції про поводження з військовополоненими. Звертаюся до Комісії ООН з розслідування порушень прав людини під час військового вторгнення РФ в Україну врахувати ці факти порушень прав військовополонених Збройних сил України», – йдеться у повідомленні від 24 квітня.
Крім того, Денісова повідомила, що «у порушення Женевської конвенції 1949 року країна-окупант утримує полонених українських вояків у колоніях загального режиму, не здійснивши перепрофілювання в’язниць у табори для військовополонених».
Військовополонені ЗСУ, за її даними, перебувають у колоніях загального режиму у Ростовській області РФ. «Для цього окупанти розселили одразу дві пенітенціарні установи на півдні Росії: колонію загального режиму №1 у місті Звєрєво, а також № 12 у Каменську-Шахтинському поблизу російсько-українського кордону».
Денісова вказала, що правила поводження із полоненими регламентуються Конвенцією про поводження з військовополоненими і додатковими протоколами до неї, ухваленими в 1977 і 2005 роках: «РФ в 2019 році денонсувала Протоколи 1 і 2 до цієї конвенції, але, попри це, країна-окупант зобов’язана виконувати принципи, викладені в тексті Конвенції про поводження із військовополоненими, станом на 1949 рік».
Раніше омбудсмен заявляла, що українські жінки-військові, яких визволили з російського полону, були піддані катуванню і жорстокому поводженню – полонених роздягали догола в присутності чоловіків, змушували присідати, обрізали волосся.
Також, як вона вказувала, військових із острова Зміїний «у палатках тримали без їжі, без води на морозі, з обмороженими кінцівками, на них спускали собак».
Російська сторона заяв Денісової не коментувала, проте раніше звинувачувала Україну в нібито відмові дотримуватися Женевської конвенції щодо військовополонених. У МЗС України ці заяви назвали черговими фейками.
ОБСЄ ж у своєму звіті 13 квітня, вказуючи на те, що Росія чинила в Україні воєнні злочини, вказала і на певні порушення міжнародного гуманітарного права з боку України, зокрема у ставленні до російських військовополонених, яких на початку повномасштабної війни оцінювали як злочинців, а не як комбатантів. Натомість уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова 11 квітня запевнила Радіо Свобода, що з військовополоненими РФ поводяться відповідно до Женевської конвенції.
21 квітня міністерка з реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук повідомила про шостий обмін полоненими між Україною та Росією від 24 лютого.
За даними Ірини Верещук станом на 12 квітня, Росія захопила в полон близько 1 700 військових та мирних жителів.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Не подолавши опір ЗСУ вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 18 квітня ООН підтвердила загибель 2072 цивільних, у тому числі 169 дітей. Ще 2818 людей зазнали поранень.