Росія фінансувала просування мовного закону Ківалова-Колесніченка в Україні
Росія виділяла кошти на просування так званого «мовного закону Ківалова-Колесніченка», який надавав російській мові статус регіональної в Україні. Це фінансування тривало як до, так і після ухвалення закону, і було спрямоване на публічні заходи, статті в медіа та друковані матеріали, які мали на меті чинити «політичний тиск на українську владу». Ці факти були встановлені журналістами «Схем», які проаналізували документи витоку з «Правфонду» – російської державної організації, що підтримує співвітчизників за кордоном.
Співавтори мовного закону, народні депутати від «Партії регіонів» Вадим Колесніченко та Сергій Ківалов, не надали коментарів на запит «Схем».
У 2012 році розгляд закону про засади мовної політики викликав бійки в парламенті і вуличні протести, попри що він набув чинності. Закон запроваджував статус «регіональних» для мов, якими говорять понад десять відсотків жителів на певній території, що дозволило російській мові стати регіональною у 13 із 27 територіальних одиниць України.
Згідно з розслідуванням, Колесніченко отримував кошти від «Правфонду» на підтримку цього мовного закону як до, так і після його ухвалення в парламенті. Наприклад, у лютому 2012 року він звернувся до «Правфонду» з проханням надати 1,9 мільйона рублів (близько 65 тисяч доларів на той час) на підготовку альтернативного звіту про невиконання Україною міжнародного договору Ради Європи, який захищає мови, що опинилися під загрозою зникнення.
Мовний закон «Ківалова-Колесніченка» спирався на цю хартію як інструмент популяризації російської в Україні. Науковці зазначили, що його текст дозволяв використовувати російську мову не поряд з українською, а замість неї. «Правфонд» затвердив заявку Колесніченка та надав 1,2 мільйона рублів (майже 41 тисячу доларів) на публікацію звіту та інформаційну кампанію.
«Схеми» з’ясували, що Москва також надавала Колесніченку вказівки щодо змісту його «громадського звіту» для Ради Європи, а інструкції надходили від керівника «Правфонду». У листуванні згадувалася можливість залучення Міністерства закордонних справ рф до перекладу документа.
У звіті нардепа для Ради Європи йшлося про відсутність квот для російської мови в медіа, в той час як офіційний звіт української влади підкреслював, що російська мова майже витіснила українську у великих містах.
Співавтором звіту Колесніченка був його помічник Руслан Бортнік, який не знав про фінансування звіту з рф. Журналісти «Схем» також вказали на інші субсидії, які отримав Колесніченко для просування мовного закону.
Вже після ухвалення закону, у 2013 році, «Правфонд» надав Колесніченку понад два мільйони рублів для видання брошури «для російських співвітчизників» в Україні, яка пояснювала, як використовувати мовний закон.
Брошуру мали поширювати серед держорганів України та міжнародних організацій. Захід з її презентації в Києві відтермінували, а на ньому замість Ківалова виступив Михайло Товт, який писав брошуру разом зі Степаном Черничком.
«Схеми» з’ясували, що автори брошури заохочували використання російської мови у сфері обслуговування, а також описували можливості використання російської у діловодстві і судах.
Журналісти звернулися до Товта та Черничка за коментарями. Черничко зазначив, що не знав про фінансування брошури, а Товт сказав, що не пригадує, хто її фінансував. Однак він зазначив, що його позиція щодо використання російської мови змінилася.
У лютому 2014 року Верховна Рада проголосувала за скасування «закону Ківалова-Колесніченка», але це рішення не набуло чинності. Лише у 2018 році Конституційний суд визнав цей закон неконституційним.
