Режим Лукашенка в Білорусі: репресії та обмінний фонд

Міністерство закордонних справ України 15 жовтня прокоментувало інформацію білоруського правозахисного центру «Вясна» про нову хвилю репресій з боку режиму Лукашенка. Ці дії відбуваються у рамках справи «Білоруського Гаюна», що стосується затримань громадян.

«З прикрістю констатуємо, що в сусідній Білорусі приводом для зарахування до табору «зрадників», «свядомых» чи, як полюбляє висловлюватися Олександр Лукашенко, «відморозків» може стати що завгодно, навіть необережно вимовлене білоруською мовою слово».

Міністерство наголосило, що свавільні затримання мають на меті створення «обмінного фонду», завдяки якому Лукашенко сподівається «купувати собі індульгенції в обмін на безневинних людей, яких він запроторює до в’язниць».

Відомство підкреслило, що дії білоруської влади є грубим порушенням прав людини та міжнародних норм.

«Масові арешти та ув’язнення білоруських громадян під так званою «справою Гаюна» є тому безумовним підтвердженням», – зазначили в МЗС.

Також українське відомство закликало міжнародну спільноту посилити тиск на Лукашенка та його прихильників. МЗС нагадав, що Білорусь підтримала російську агресію проти України у 2022 році та має за це відповідати.

«Віримо, що у майбутньому демократична Білорусь пройде шлях очищення від злочинів лукашенківської диктатури, відновить свою незалежність та суверенітет після років російського панування та повернеться до родини європейських народів».

Правозахисний центр «Вясна» 13 жовтня підтвердив інформацію про щонайменше 88 затриманих у рамках «справи Гаюна». Ця справа стосується моніторингового каналу «Білоруський Гаюн», який з моменту повномасштабного вторгнення рф в Україну до лютого 2025 року надавав важливу інформацію про переміщення російських військ.

За оцінками аналітиків, реальна кількість затриманих може бути значно вищою, оскільки затримання тривають по всій Білорусі, зокрема в Гомельській області.

На початку лютого 2025 року стало відомо, що білоруські силовики отримали доступ до бази даних моніторингового проєкту «Білоруський Гаюн». Керівник проєкту, Антон Мотолько, підтвердив факт злому, після чого оголосив про припинення роботи «Гаюна». Відтоді проєкт, який був важливим джерелом інформації для ЗМІ, більше не публікує дані про дії російських та білоруських військовослужбовців.

Правозахисники прогнозують, що кількість фігурантів «справи Гаюна» може сягнути тисячі осіб.