Президент ПАРЄ шкодує через вихід грузинської делегації з організації
Президент Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) Теодорос Русопулос висловив своє «шкодування» у зв’язку з рішенням грузинської делегації залишити асамблею після голосування щодо «ратифікації повноважень делегації за певних умов». За його словами, це рішення може загрожувати «діалогу, який міг би сприяти просуванню демократичних стандартів у Грузії».
Рішення ПАРЄ та його наслідки
Раніше ПАРЄ ухвалила рішення про ратифікацію повноважень грузинської делегації, проте при цьому призупинила значну частину прав її членів. Асамблея також оголосила про намір переглянути їх у квітні в контексті оцінки досягнень грузинської влади у питанні подолання «демократичного відступу» в країні.
У затвердженій резолюції ПАРЄ зазначено, що повноваження делегації будуть переглянуті в квітні 2025 року, враховуючи прогрес у здійсненні низки важливих питань. Серед них: проведення «нових, справді демократичних парламентських виборів», які повинні проходити під суворим міжнародним моніторингом і за умов політичної незалежності державних інститутів та виборчої адміністрації. Також йдеться про необхідність термінової реакції на випадки жорстокості поліції та порушень прав людини, а також про звільнення всіх політичних в’язнів до квітневої сесії Асамблеї 2025 року.
Реакція Грузії на рішення ПАРЄ
У відповідь на ухвалення резолюції партія «Грузинська мрія» оголосила про призупинення своєї участі в Парламентській асамблеї Ради Європи. Про це заявила голова грузинської делегації Тея Цулукіані, яка назвала застереження щодо нових виборів «категорично неприйнятними». Вона підкреслила, що ці вказівки є «порушенням суверенітету нашої країни» і ігнорують волю людей, які проголосували.
Глава уряду Іраклі Кобахідзе, коментуючи рішення ПАРЄ, назвав його «абсолютним абсурдом». Він зазначив: «Якщо зміни у рішенні щодо грузинського народу відбудуться, ми готові повернутися до Парламентської асамблеї Ради Європи, але на даний момент працювати в таких умовах не має сенсу».
Політична криза в Грузії загострилася після перемоги партії «Грузинська мрія» на парламентських виборах, які, за даними Організації з безпеки і співпраці в Європі, супроводжувалися численними порушеннями, включаючи підкуп голосів та фізичне насильство. Протести в Грузії тривають з листопада 2024 року, спровоковані заявою прем’єр-міністра про призупинення переговорів щодо вступу до ЄС до 2028 року.
У грудні 2024 року акції протесту біля парламенту переросли у насильницькі зіткнення між демонстрантами та підрозділами спецпризначення МВС. Внаслідок цих подій сотні людей отримали травми, а понад 400 опозиціонерів були затримані за адміністративними правопорушеннями.
