МЗС України щодо найменування підрозділу на честь УПА
УПА: коротко про головне
Українська повстанська армія (УПА) – це військово-політичне формування, яке діяло на території України в період з 1942 по 1956 роки.
Створення УПА було ініційоване з метою об’єднання розрізнених збройних груп націоналістів під керівництвом ОУН(б). Головним завданням УПА було формування національної української армії для відновлення незалежності України та підготовка до повстань після виснажливих війн між комуністичним СРСР і нацистською Німеччиною.
УПА виступала за створення самостійної соборної Української держави, яка мала об’єднати всі етнічні українські землі.
Заснування УПА припадає на 14 жовтня 1942 року, а одним із останніх боїв організації з військами НКВС був бій, метою якого було блокування радянських військових колон до Угорщини для придушення антикомуністичного повстання 1956 року. За деякими даними, останній бій вояки УПА провели навіть у 1967 році.
З травня по листопад 1943 року головним командиром УПА був Дмитро Клячківський, а з 1944 по 1950 рік – Роман Шухевич, з 1950 по 1954 рік – Василь Кук.
УПА використовувала партизанську тактику, а її озброєння було трофейним – німецьким, радянським, угорським та австрійським (із часів Першої світової війни). У складі УПА воювали не лише українці, але й євреї, росіяни та представники інших національностей.
Організація воювала на два фронти – проти нацистської Німеччини та згодом проти радянської влади. Німецькі окупаційні керівники, включаючи Еріх Кох, визнавали дії УПА як антинімецьке повстання. Напади УПА на німецькі військові підрозділи тривали до серпня 1944 року, про що свідчать документи радянських партизанів.
У радянській пропаганді УПА часто очорнювали, стверджуючи, що організація співпрацювала з нацистами.
У росії УПА визнали екстремістською організацією рішенням Верховного суду у 2014 році.
У Польщі також існує негативне ставлення до УПА. У 2016 році парламент Польщі визнав дії солдатів УПА проти польського населення на Волині геноцидом.
Радіо Свобода розповідає про Волинську трагедію у спецпроєкті
На Волині діяли не лише УПА, але й інші формування, такі як мережі й загони «Бульби»-Боровця, «мельниківців» та різні отамани. Також там діяли німецькі каральні частини та поліцаї, в рядах яких були українці і поляки, а також радянські партизани.
Згідно з документами СБУ, у Західній Україні польські втрати становили 30 327 осіб та 240 знищених населених пунктів, а українські – 16 523 та 115 відповідно. Натомість Інститут національної пам’яті Польщі вважає, що УПА та інші націоналістичні загони причетні до загибелі близько 100 тисяч поляків.
Ставлення до УПА в українському суспільстві після здобуття незалежності варіюється між позитивним (борці за незалежність) і негативним («німецькі колаборанти»). Після Революції гідності почало переважати визнання заслуг УПА.
З 2015 року вояки УПА мають статус борців за незалежність України у ХХ столітті. У 2018 році ухвалено закон, що надає солдатам УПА статус учасників бойових дій.
Згідно з соцопитуванням, проведеним восени 2023 року, понад дві третини населення України вважають УПА символом захисту незалежності.
«Ми спостерігаємо серйозну переоцінку минулого. Історія УПА стає одним із ключових елементів нашої національної пам’яті. …Для понад 70% українців ця історія стала важливим досвідом і заклала традицію спротиву агресору та захисту незалежності», – зазначила на презентації дослідження Ярина Ясиневич, програмна директорка Центру досліджень визвольного руху.
