Політика

Келін Джорджеску прокоментував свої заяви про поділ України

Келін Джорджеску прокоментував свої заяви про поділ України

Колишній кандидат у президенти Румунії Келін Джорджеску наголосив, що його висловлювання про поділ України є «абсолютно теоретичною гіпотезою». В інтерв’ю на румунському телеканалі Realitatea TV 2 лютого він звернув увагу на те, що критика на його адресу від політиків є «поверхневою та функціонально неграмотною», про що повідомляють румунські ЗМІ.

Політичний контекст заяв Джорджеску

«По-перше, йдеться про політичний клас, як можна це назвати, дуже лицемірний і з подвійними стандартами… Я здивований, що вони настільки недалекі і функціонально безграмотні, адже я говорив про дуже просту річ. Нам потрібно вчитися на нашому історичному досвіді. Світ змінюється», – зазначив Джорджеску.

Він також зауважив: «Ми, в той час, я маю на увазі принаймні Другу світову війну, багато помилялися, і не знали, як зорієнтуватися. І Велика Румунія перетворилася на Малу Румунію. Такою є реальність… Для нас, і як я це представив, в абсолютно теоретичній гіпотезі, недобре помилятися, оскільки є історичні орієнтири, за які не можна виходити. Це природно».

Реакція України на висловлювання

Необхідно зазначити, що раніше Джорджеску під час публічної дискусії заявив про «неминучість» поділу України, охарактеризувавши її як «вигадану державу». Відповідно, Міністерство закордонних справ України розкритикувало його заяви, назвавши їх «виявом крайньої неповаги» до українського народу. Речник відомства Георгій Тихий підкреслив, що Київ засуджує будь-які дії, які зазіхають на суверенітет та територіальну цілісність України, оскільки це суперечить міжнародним нормам та базовим демократичним цінностям.

«На тлі таких заяв абсурдно виглядають спроби Джорджеску позиціонувати себе як «незалежного» політика: його тези повністю збігаються з російською пропагандою, що свідчить про повну залежність від господарів у Москві», – зазначив Тихий.

Варто також відзначити, що Джорджеску здобув перемогу в першому турі президентських виборів 24 листопада, набравши близько 23% голосів, однак Конституційний суд скасував цей тур через можливе втручання «державного суб’єкта» (можливо, йдеться про росію) та наказав провести нові вибори в найближчі місяці. Оскарження цього рішення було відхилено судом.

Поява ультраправого кандидата викликала занепокоєння та протести серед молоді Румунії, що пов’язані з майбутнім демократії в країні.

Поділитись: