Залякування та арешти протестувальників у Росії

by host

Законодавство про “дискредитацію російських збройних сил” діє два місяці. За цей час суди по всій країні розглянули понад 300 справ. Порушено щонайменше 21 кримінальну справу. В одних випадках фігуранти справ закликали до миру і просили зупинити кровопролиття, в інших – взагалі мовчали.

“Поруч із моїм місцем роботи знаходиться відділення поліції, повз нього треба пройти. Це я й робив останні півтора роки, і за цей час ніхто з поліцейських мною не цікавився. Так це було і весь той місяць, що я ношу зелену стрічку на рюкзаку”. , – розповідає мешканець Казані Олексій Іванов.

Після вторгнення РФ в Україну активісти з різних російських міст почали проводити мирну акцію “Зелена стрічка”. Її учасники розвішують у громадських місцях стрічки зеленого кольору, а також носять їх як так званий “мовчазний протест” проти війни. Олексія затримали на одній із центральних вулиць Казані за носіння такої стрічки на рюкзаку. Він каже, що повісив її на знак солідарності у боротьбі з раком нирок. Але при цьому не приховує, що не підтримує вторгнення Росії в Україну.

“У відділі поліції я був очевидцем дуже цікавої сцени. Начальник відділу постійно з кимось телефонував і уточнював, що мені взагалі пред’явити. Спочатку вони склали один варіант протоколу, потім – інший, потім – знову переписали”, – згадує Олексій. У результаті йому звинуватили підрив довіри до збройних сил “у присутності громадян”. “При собі мав рюкзак чорного кольору, на лівій лямці якого була прив’язана зелена атласна стрічка, що символізує несанкціоновану акцію у формі протесту”, – записано в протоколі.

Декількома днями раніше в Казані затримали ще двох людей – Азата Сабірова та Ірину Бадертдінову. Вони змінювали цінники у магазинах: замість назви продукту ставили повідомлення щодо війни в Україні. Наприклад, під полицею з кавою з’явився цінник із написом “Російська армія розбомбила худшколу в Маріуполі. Близько 400 людей ховалися в ній від обстрілів”. Обом затриманим інкримінують “підрив довіри до збройних сил РФ”. У їхніх справах, як і у справі Олексія, судові засідання не відбулися. До оголошення рішення вони відмовилися від спілкування з журналістами.

Тим часом жителі Казані повідомляють про затримання, що почастішали в останні дні, на вулицях. За словами одного з городян, який побажав зберегти анонімність, його зупинили за носіння синього шарфа та жовтої куртки. Ще одна мешканка міста повідомила про затримання за розклеювання антивоєнних листівок у громадських туалетах. Іншого казанця затримали, коли він ніс сухоцвіти синього та жовтого квітів.

“На початку війни я вийшов на пікет, і до мене підійшли двоє поліцейських, у нас тоді почалася розмова. Вони мене не розуміли, я не розумів їх, але спроб переконати в них не було. Коли я опинився в дільниці через пару тижнів, жодних таких розмов вже не було, вони спокійно оформляли протокол, задоволені, що отримають за це якусь премію, вони всі підтримують, навіть у розмовах між собою ніхто з них не вимовляє слово “війна”, всі називають це “спецоперацією”, – ділиться. один із учасників антивоєнного протесту.

До початку затримань за адміністративною статтею у Казані у журналістів, активістів, а також студентів місцевих вишів пройшли три хвилі обшуків – 6, 17 та 25 березня. Багато хто після них повідомляв про насильство поліцейських.

“Під час обшуку були жахливі образи, приниження, погрози, удари по голові та спині, наручники та поза на колінах усі 3-4 години. За спробу розігнутися тиснули на голову, ставили на спину коліно. Погрожували, якщо не скажу, де телефон, роздягнути догола мою матір. Їй 69 років”, – так описав обшук у нього казанський активіст Андрій Бояршинов. Цю записку він передав журналістам. Бояршинова за публікацію двох постів у Telegram-каналі та чаті “Протестна Казань” звинуватили у публічних закликах до терористичної діяльності (ч. 2 ст. 205.2 КК РФ). Наразі активіст перебуває у слідчому ізоляторі (СІЗО), своєї провини він не визнає.

Ще трьох казанців – Марину Іонову, Тимура Тухватулліна та Руслана Терентьєва – після обшуків підозрюють в організації масових заворушень (ч. 1.1 ст. 212 КК РФ). Ця справа також стосується повідомлення в Telegram-чаті “Протестна Казань”. Користувач під ніком “Міккі Маус” опублікував текст, де закликав до насильства на протестах. Нині цієї посади в чаті немає, а Іонова, Тухватуллін і Терентьєв залишаються на волі. Активісти та їхні адвокати вважають справу сфабрикованою. “Наскільки реальні всі ці повідомлення та пости, сказати не можу. Я бачив тільки скріншот, але де його зроблено – теж незрозуміло”, – зазначає Руслан Ігнатьєв, адвокат Тимура Тухватулліна.

Активіст Дмитро Риков, якого наш журналіст зустрів на одиночному антивоєнному пікеті, розповів, що він знає про численні випадки тиску та погроз на протестувальників і в минулому неодноразово отримував погрози від поліції і навіть був побитий за участь у одиночному пікеті на підтримку Навального. Тим не менш, він вирішив не припиняти свою боротьбу і продовжуватиме підтримку опозиції та участь в антивоєнних пікетах.

Подібні історії розповідають жителі різних регіонів Росії – від Калінінграда до Магадана. Розклеювання антивоєнних листівок, малювання графіті, носіння одягу квітів українського прапора – все це, на думку силовиків та суддів, дискредитує російську армію.

“Подібні переслідування справді носять масовий характер. Людей, які часто й голосніше за інших виступають проти військової операції, включають у різних статусах у вже порушені кримінальні справи. Звичайно, все це робиться з однією єдиною метою – залякати. Силовики думають, що, проводячи обшуки, притягуючи людей до відповідальності, їх можна змусити замовкнути, – коментує ситуацію правозахисниця Ельза Нісанбекова.

Найчастіше визнаних винними у “діях, вкладених у дискредитацію використання” російської армії (ст. 20.3.3. КоАП), штрафують. Але того, хто протягом року з моменту оплати штрафу вчинить таке правопорушення, можуть притягнути вже до кримінальної відповідальності.

Роман Биков

Читати також