США, Великобританія та Канада зобов’язалися направити в Україну більше артилерії, щоб допомогти захистити регіони на сході країни, де Росія почала свій наступ.
Президент США Джо Байден заявив журналістам після телефонної розмови з прем’єр-міністром Великобританії Борисом Джонсоном, прем’єр-міністром Канади Джастіном Трюдо та іншими західними лідерами 19 квітня, що артилерія буде серед наступної партії боєприпасів, яку відправлять Сполучені Штати.
Виступаючи в Лондоні, Борис Джонсон сказав законодавцям: «Їм (Україні – ред.) потрібна підтримка артилерією, і це те, що ми їм надамо… на додачу до багатьох інших форм підтримки».
Джастін Трюдо сказав, що Канада направить важку артилерію і пообіцяв надати згодом більш детальну інформацію.
Представник Пентагону Джон Кірбі заявив, що Сполучені Штати намагаються зосередитися на надсиланні систем, які українські сили можуть практично відразу ввести в дію разом з обладнанням, яке не потребує тривалої підготовки.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц, який також був на зв’язку з Байденом та іншими лідерами, пообіцяв, що Берлін фінансуватиме пряме постачання зброї німецької промисловості.
Він сказав, що протитанкові засоби, засоби ППО, боєприпаси та обладнання, яке може бути використане «в артилерійському бою», входять до озброєнь, які можуть бути поставлені Німеччиною.
За словами Шольца, також розглядаються системи східноєвропейських країн, які можуть швидко розгорнутися, оскільки вони знайомі українським військовим. Шольц сказав, що Німеччина та її партнери з «Групи сами» дійшли висновку, що доцільніше відправляти системи, які були б знайомі українським військовослужбовцям, зокрема озброєння радянських часів, яким досі володіють партнери по НАТО. Потім західні партнери допоможуть цим країнам отримати заміну.
За його словами, пріоритетом є те, що можна доставити та використати швидко, починаючи з обладнання із власних обмежених запасів Німеччини, а вже потім, – фінансуючи закупівлі Києва. Але, як сказав Шольц, Німеччина не «діятиме наодинці» у питанні озброєнь, а будь-які рішення ухвалюватимуться у тісній співпраці з «друзями та союзниками».
Шольц зіткнувся зі зростаючим тиском на його уряд в питанні дозволу на відправку важких озброєнь в Україну. Він та його лівоцентристська партія СДПН протягом кількох тижнів стверджували, що це може призвести до ескалації і ймовірного нападу РФ на інші країни.
Уряд Шольца пообіцяв Україні фінансову допомогу у понад 1 мільярд євро, щоб Київ міг закупити зброю, необхідну для опору російським військам. Але повідомлення про звірства військ РФ на українській території, вчинені проти мирних жителів, викликали більш жорстку позицію Німеччини.
Канцлер Німеччини заявив журналістам, що вторгнення Росії залишається «кричущим порушенням міжнародного права». «Вбивство тисяч мирних жителів, як ми бачили, є воєнним злочином, відповідальність за який несе російський президент», – сказав Олаф Шольц.
Як передає «Голос Америки», на цій відеонараді президент Франції Емманюель Макрон, коли дійшла мова до питання, як саме надати Києву гарантії безпеки після закінчення війни, враховуючи, що Україна не входить до НАТО, сказав, що ці гарантії будуть, найімовірніше, відповідати статті статуту Євросоюзу про колективну оборону країн, що входять до його складу, ніж на п’яту статтю статуту НАТО про те, що атака на одну країну Альянсу є атакою на всіх членів блоку.
Президент США Джо Байден 19 квітня провів відеонараду з керівниками країн G7, НАТО і Євросоюзу щодо підтримки України, на територію якої вторглися війська РФ і де наразі на східному фланзі триває російський наступ.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.