Після ухвалення статуту Міжнародного кримінального суду Україні потрібно гармонізувати своє кримінальне законодавство з європейським, адже вже протягом 10 років війни Україна не має належного інструментарію для покарання злочинців. Про це в коментарі проєкту Радіо Свобода Донбас Реалії сказала голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук.
Вона нагадала, що закон про воєнні злочини, ухвалений у 2021 році, так і не був ані підписаний, ані повернутий президентом із вето. Матвійчук нагадує, що навіть за умови ратифікації статуту МКС, 98% злочинів все одно розслідуватимуть національні суди.
Правозахисниця вказала на те, що в Кримінальному кодексі України немає злочинів проти людяності та виписаного каталогу воєнних злочинів:
«Це підважує цю невідворотність відповідальності, яку і так в наших умовах складно реалізувати. Коли ми подивилися на імплементаційний закон щодо внесення змін до Кримінального кодексу, який був поданий разом з ратифікацією, то він не виконує всіх цих завдань – він дуже скромний. Все залежить від політичної волі. Наша організація ще в 2015 році розробила комплексний законопроект, який був ухвалений в цілому і відправлений на підпис президенту – тобто це не робота з чистого аркуша. Це питання політичної волі».
Читайте також: ЄС шкодує, що Монголія не заарештувала Путіна за ордером МКС
На запитання про те, чи містить ризики відтермінування дії статуту МКС для громадян України на сім років, голова ЦГС зазначила, що це рішення наразі унеможливлює розслідування в Міжнародному кримінальному суді деяких злочинів на окупованих територіях – у випадках, коли вчиняли у складі окупаційних військ громадяни України.
«Багато хто чув про існування страшного концтабору «Ізоляція» в Донецьку. Комендантом цього концтабору був громадянин України Денис Куликовський («Палич»). Він роками ґвалтував, убивав і катував людей. Якщо б ця справа потрапила в розслідування МКС, МКС мав би розкрутити ланцюг наказів від цього «Палича» і «МГБ» до офісу президента РФ Путіна, звідки надзводили накази, яким чином урядувати на окупованій території. Як це зробити із забороною здійснювати будь-які дії стосовно громадянина України Куликовського? Мені складно уявити», – сказала вона.
21 серпня 2024 року Верховна Рада ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду. Водночас його юрисдикцію щодо громадян України відклали на сім років.
МКС видав вже шість ордерів на арешт через російську агресію, зокрема Володимира Путіна, армійської верхівки: Сергія Шойгу, Валерія Герасимова й інших російських генералів.
Читайте також: Мілітаризація, «нова історія» та «русский мир»: що Росія робить із освітою на окупованих територіях
Україна підписала Римський статут ще 20 січня 2000 року, але так і не ратифікувала його, хоча після угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році ратифікація цього документу є одним із прямих міжнародних зобов’язань України.
Наприкінці травня 2022 року заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що через ймовірну загрозу для українських військових ратифікація Римського статуту Україною наразі не на часі.
«Я би, як мінімум, під час війни, до перемоги України питання ратифікації Римського статуту відклав би. Тому що, згідно з Римським статутом, спеціальні компетентні органи іноземних країн отримають купу заяв країни-агресора про начебто (я наголошую – начебто) злочини, які вчиняються нашими військовими. І той самий Міжнародний кримінальний суд зобов’язаний буде давати оцінку цим подіям», – пояснив тоді заступник голови ОП.
Пізніше міністр юстиції Денис Малюська у коментарі Радіо Свобода також наголосив, що до закінчення війни ратифікація Україною Римського статуту неможлива. За його словами, негайна ратифікація Україною Римського статуту «практично нічого для нас не змінить з точки зору юрисдикції», тому відтермінування ратифікації цього документу не є критичним.
Міжнародні правозахисні організації натомість наголошують на важливості ратифікації Римського статуту.