Голова партії «Слуга народу» та перший віцеспікер Верховної Ради Олександр Корнієнко прокоментував інформацію з розслідування «Схем» про те, що помічниками народних депутатів працюють 12 родичів інших парламентарів. У інтерв’ю виданню НВ він сказав, що це не є кумівством.
Водночас, на думку Корнієнка, із цієї ситуації варто зробити «кадрові висновки».
«Тут думки розійшлися. Моя особиста думка … полягає в тому, що ми на це маємо відреагувати, ми не маємо про це просто забути. І мабуть, треба колегам все-таки зробити кадрові висновки, а тим колегам, які в це ще не встрягли – не встрягати. Чи потрібне якесь інше покарання, відшкодовувати гроші тощо? Мені здається, це процедурно важче буде зробити. Я б не сказав, що це – пряме кумівство, тому що, навряд чи, вони навіть знайомі між собою», – сказав голова партії «Слуга народу».
Він також додав, що частина депутатів вважають такі призначення виправданими з професійного погляду.
«Але зрозуміло, що моральний бік справи не можна відкидати і треба з цим щось робити. Я думаю, будуть якісь дії з боку депутатів. Коли було попереднє розслідування … про прямих родичів, то всі депутати позвільняли їх і більше таким не займались», – сказав Корнієнко.
Раніше «Схеми» у своєму розслідуванні «Сімейна Рада» розповіли про те, як народні депутати призначають собі помічниками родичів інших нардепів.
Таких випадків у Верховній Раді девятого скликання журналісти виявили щонайменше 12. Загалом, за два роки ці помічники-родичі депутатів отримали понад 4,5 мільйони гривень з державного бюджету.
Експерти зазначають, що будь-яке призначення родича до державних структур завжди є корупційним ризиком, тому подібні випадки мають перевіряти особливо ретельно.
Торік народні депутати підтримали законопроєкт, який забороняє їм брати собі в помічники дружин, чоловіків, дітей, батьків та інших близьких родичів. Сталося це 17 вересня 2020-го – після того, як «Схеми» відвідали з’їзд «Слуги народу» і опитали депутатів про їхніх родичів-помічників.
Проте досі законопроєкт так і не став законом. Комітет із питань антикорупційної політики виявив у документі неузгодженості. За словами ексспікера парламенту Дмитра Разумкова, він отримав пропозиції від комітету і розглянув їх ще 1 жовтня 2020 року та спрямував відповідний лист до керівництва Апарату Верховної Ради. Але «десь в Апараті (Верховної Ради – ред.) воно трохи загубилося і залишилось там», сказав Разумков. Про існування цієї проблеми він дізнався від «Схем».
Із питанням про те, коли саме можуть бути усунені неузгодженості в цьому законопроєкті, а сам він бути підписаним, «Схеми» звернулися до нового спікера парламенту Руслана Стефанчука.
Той зазначив, що «якщо справді будуть підстави для застосування 131-ї (статті закону «Про регламент Верховної Ради», – ред.), ми її швидко застосуємо і направимо президенту на підпис, якщо таких підстав немає, то він буде одразу буде направлений президенту на підпис».