Вищий антикорупційний суд 11 серпня ухвалив рішення не задовольняти клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) про відсторонення Павла Кириленка, голови Антимонопольного комітету України. Його обвинувачення стосуються недостовірного декларування та незаконного збагачення на 72 мільйони гривень, що стало наслідком розслідування, проведеного Національним антикорупційним бюро та САП за матеріалами програми «Схеми» (Радіо Свобода).
Судове засідання та позиція сторін
Рішення було ухвалено колегією суддів, до складу якої входила Наталія Мовчан, відведення якої захист Кириленка намагався оскаржити. Прокурорка САП Валентина Гребенюк зазначила, що Кириленко особисто підтвердив можливість впливу на учасників кримінального провадження через свої повноваження.
«Кириленко може впливати на свідків в кримінальному провадженні і перешкоджати судовому провадженню шляхом використання займаної посади, про що він сам повідомив під час розгляду заяви про відвід головуючої судді».
Адвокат Кириленка Володимир Лисенко виступив проти відсторонення, вказуючи на потенційний конфлікт інтересів. Кириленко підтримав цю позицію, стверджуючи, що його рішення можуть бути під впливом зовнішніх факторів.
Подальші кроки прокуратури
САП також подала клопотання про новий запобіжний захід для Кириленка, адже попередній термін сплив 5 серпня. Суд ухвалив рішення про накладення процесуальних обов’язків на Кириленка на наступні два місяці, які включають здачу закордонних паспортів та обмеження на спілкування зі свідками.
Кириленко вважає клопотання прокуратури необґрунтованим, проте заявив, що не тримається за свою посаду. Також стало відомо, що за нього заставу у розмірі 30 мільйонів гривень внесла приватна фірма «Керамет», мажоритарним власником якої є бізнесмен Едуард Мкртчан. АМКУ наразі досліджує діяльність компанії на предмет антиконкурентних дій.
Справу Кириленка передали до суду 7 липня, а кримінальне провадження було розпочато у березні 2024 року на основі розслідувань «Схем». Журналісти виявили, що родина Кириленка придбала автівки та нерухомість, загальною вартістю понад 70 мільйонів гривень, не маючи офіційних доходів, що викликало ряд запитань щодо джерел фінансування.