Нещодавно створена платформа російських демократичних сил у Парламентській асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) опублікувала свою першу спільну заяву, в якій покладає відповідальність за війну проти України на росію. У документі росію охарактеризовано як “фашистську” державу, а учасники закликають до підтримки України, притягнення до відповідальності агресора та використання заморожених активів росії для відновлення України.
Заяву «Про підтримку безпеки та обороноздатності України та відповідальність росії за агресію» опублікував Андрій Волна, член платформи. Інша учасниця, Надія Толоконнікова, зазначила, що заява була ініційована нею.
У документі наголошується, що «підтримка безпеки та обороноздатності України, включаючи військову допомогу, є невід’ємною частиною опору російській агресії». Учасники платформи підтримують ініціативи, спрямовані на протистояння агресії, і підкреслюють необхідність повернення цивільних заручників та незаконно депортованих дітей до України.
Також у заяві йдеться про підтримку діяльності Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України, заснованого Радою Європи, та Міжнародного кримінального суду. Хоча документ не містить конкретних пропозицій щодо військової підтримки України, він підкреслює важливість використання заморожених активів росії.
Заяву підписали 14 з 15 членів платформи, а відсутній підпис Любові Соболь, колишньої співробітниці «Фонду боротьби з корупцією» (ФБК), створеного Олексієм Навальним. Платформу було оголошено наприкінці січня 2026 року, до її складу увійшли 15 осіб, зокрема 10 представників російської опозиції, які наразі проживають за кордоном, а також п’ять представників корінних народів росії.
Резолюцію про створення платформи ухвалили на початку жовтня 2025 року, в якій зазначено, що ПАРЄ переходить до структурованого діалогу з російськими опозиційними та громадянськими ініціативами.
Одним з критеріїв участі у платформі є підпис під «Берлінською декларацією», схваленою опозиціонерами у 2023 році, що не підписали керівники ФБК. Учасники цієї структури висловлювали критику щодо принципів створення платформи, зазначаючи непрозорість ухвалення рішень.