Реформу Вищої ради правосуддя проведуть після завершення реформи Вищої кваліфікаційної комісії суддів із міркувань економії часу, повідомили Радіо Свобода у владній партії «Слуга народу».
«Реформа Вищої ради правосуддя однозначно буде. Але на сьогоднішній день ми маємо третину недобору суддів, а щодо майже половини усіх діючих суддів не завершено їхнє кваліфікаційне оцінювання. А це – питання Вищої кваліфікаційної комісії суддів», – пояснив у коментарі Радіо Свобода член фракції «Слуга народу», член комітету з питань правової політики Денис Маслов.
За оцінкою голови цього комітету, «слуги народу» Андрія Костіна, якби спершу реформували ВРП, а лише потім ВККС, то Україна ще б, як мінімум, півтора року мала «кадровий голод» у судах.
«Закон про Вищу раду правосуддя передбачає механізм одноразової перевірки діючих членів ВРП. Якщо перевірка триватиме 4-6 місяців, а після цього діючі члени ВРП матимуть можливість оскаржити це у Верховному суді, то це – дуже тривалий термін, який може сягнути 6-8 місяців. Окрім того, ми розуміємо, що скликання і проведення відповідних з’їздів або суддів, або адвокатів, або конференції прокурорів – це теж процес, який може зайняти не менш, ніж 2-3 місяці. І якщо іти за моделлю, що тільки після цього має ВРП формувати склад ВККС, то ми з вами не побачимо нових суддів півтора роки, бо формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів і початок її роботи ми можемо оцінювати в районі 6-7 місяців з моменту ухвалення закону про Вищу кваліфікаційну комісію», – пояснив Костін у коментарі Радіо Свобода.
Експерти з такою позицією не погоджуються і стверджують, що «кадровий голод» у судах штучно створила сама Вища рада правосуддя, щоб спершу реформувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів, а не її.
«Логіка така: давайте оберемо будь-яку ВККС, головне, щоб вона нам призначала нових суддів. Але паралельно вони, наприклад, досі не завершили призначення суддів, які ще попередня Вища кваліфікаційна комісія у липні 2019 року визначила переможцями (от буквально донедавна їх призначали, фактично затягуючи цей процес, щоб штучно створити ось цей «кадровий голод»). А, по-друге, насправді кількість суддів, яка працює зараз, приблизно така ж, як працювала два роки тому. Тому супервеликої катастрофи нема», – зазначив у коментарі Радіо Свобода член правління фундації DEJURE, адвокат і ексчлен Громадської ради доброчесності Роман Маселко.
Згідно із запропонованим до другого читання текстом законопроєкту про реформування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, її остаточний склад має затверджувати саме Вища рада правосуддя на основі попередніх рекомендацій спеціальної конкурсної комісії. Однак у Венеційській комісії вбачають у цьому небезпеку.
«Відбір Вищої ради правосуддя і відбір нових хороших членів є пріоритетом. Вища кваліфікаційна комісія також є пріоритетом. Але вони обидві взаємозв’язані, і я вважаю, що набагато важливіше, щоб рада правосуддя була схвалена і була реформована, щоб потім відібрати хороших членів Вищої кваліфікаційної комісії», – наголосив 8 червня голова Венеційської комісії Джанні Букіккіо.
У ситуації, коли українська влада хоче спершу реформувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів, а міжнародні партнери наполягають, що першою треба реформувати ВРП, експерти запропонували компроміс: надати конкурсній комісії (до складу якої будуть входити не лише українські, але й міжнародні представники) право не лише обирати, але і затверджувати остаточний склад ВККС.
Відповідна пропозиція лягла в основу однієї із правок, поданих до законопроєкту 3711-д між першим і другим читанням. Але у «Слузі народу» стверджують, що у такому разі процедура формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів буде неконституційною.
Законопроєкт 3711-д, який передбачає реформування Вищої кваліфікаційної комісії суддів – органу, який відповідає за формування суддівського корпусу, – у Верховній Раді обіцяють ухвалити до кінця наступного тижня.