У секторі оборони Україна вже співпрацює з НАТО глибше, ніж деякі його формальні члени. Про це міністр оборони України Олексій Резніков написав 1 жовтня у фейсбуці.
«З моменту призначення на посаду міністра оборони України я неодноразово підкреслював на різних майданчиках пріоритет своєї роботи – здійснити інтеграцію до НАТО де-факто. Щоб у момент, коли буде сформований політичний консенсус 30 країн, інтеграція відбулася де-юре. У секторі оборони ми вже співпрацюємо з альянсом глибше, ніж деякі його формальні члени, які заслуговують титулу «головного союзника Росії в НАТО», – йдеться у його дописі.
Очільник оборонного відомства зазначив, що «фактична інтеграція» у сфері оборони буде поглиблювати надалі.
«Варто пам’ятати, що НАТО – це не тільки про оборону, це про спільні цінності. Забезпечення стійкості демократичних інституцій, відновлення довіри до правосуддя, надійний захист громадянських свобод і прав людини – це також важливі компоненти інтеграції до НАТО», – додав він.
І вказав, що рішення щодо подання заявки на вступ до альянсу – це продовження інтеграції.
«Сьогодні ми маємо великий арсенал західної зброї, якою успішно б’ємо російських окупантів. 11 місяців тому, коли я просив надати Україні «Стінгери», у відповідь чув, що це неможливо. Все змінилося. Український народ, українські захисники і захисниці, українська влада зробили неможливе – можливим. У нас все вийде».
30 вересня президент Росії Володимир Путін 30 вересня підписав укази про «приєднання» до РФ (фактично анексію) частково окупованих територій Запорізької, Херсонської, Донецької і Луганської областей.
Україна і Захід засудили такі незаконні дії Кремля. Київ, Вашингтон, а також Британія і Канада оголосили про нові санкції проти РФ.
Того ж дня президент України Володимир Зеленський повідомив, що Київ подає заявку на вступ до НАТО за пришвидшеною процедурою. У НАТО відповіли, що для цього потрібна згода всіх 30 членів Північноатлантичного альянсу.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На середину липня Україна оцінювала втрати Росії у війні в більш ніж 38 тисяч особового складу. Кремль не озвучує дані щодо загиблих під час вторгнення, але визнає, що втрати «значні». Наприкінці червня президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п’яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини станом на 25 вересня верифікувало 14 844 випадки загибелі(5996) і поранення (8848) цивільних людей в Україні внаслідок повномасштабної війни, розпочатої Росією 24 лютого 2022 року. В ООН наголошують, що реальні цифри – значно вищі.