Слідчий комітет Росії домагається міжнародного розшуку двох громадян України, заочно обвинувачених у Росії в нападі на Російський центр культури і науки в Києві, повідомила офіційний представник відомства Світлана Петренко.
У лютому 2018 року члени праворадикальних українських організацій «С14», «Традиція і порядок» і «Правий сектор» увірвалися в будівлю представництва російського Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників за кордоном і міжнародної гуманітарної співпраці, відомого як Росспівробітництво. Вони зірвали російський прапор і спалили його. Стіни всередині будівлі вони розмалювали написами «Поверніть ув’язнених», «Це вам за Крим» та іншими.
«Головним слідчим управлінням СКР у рамках кримінальної справи, порушеної за фактом нападу на Російський центр науки і культури в Києві, до кримінальної відповідальності притягнули керівників двох українських радикальних організацій Добровольчий рух «Організація українських націоналістів» Миколу Коханівського і «Чорний комітет» Богдана Тицького», – сказала Петренко.
Праворадикали били вікна «Росспівробітництва» і двох пов’язаних із Росією банків
За даними російських слідчих, у лютому 2018 року Коханівський і Тицький оприлюднили в інтернеті усні звернення, «в яких закликали всіх охочих взяти участь у погромі в Російському центрі культури і науки в Києві для припинення його діяльності і ускладнення міжнародних відносин Росії і України».
Вони також керували «діями радикалів, які закидали будівлю російської організації камінням та іншими предметами, розбили вікна, пошкодили фасад і двері будівлі, завдали великої матеріальної шкоди, порушили нормальний порядок роботи організації», сказала Петренко.
Вона зазначила, що дії двох громадян України кваліфіковані слідством як публічні заклики до терористичної діяльності з використанням інтернету (частина 2 статті 205 КК Росії, в Росії за це загрожує від 5 до 7 років в’язниці або штраф від 300 тисяч до одного мільйона рублів), а також організація і керівництво нападом на службові приміщення осіб, які користуються міжнародним захистом з метою ускладнення міжнародних відносин (частина 3 статті 33, частина 2 статті 360 КК Росії, за це загрожує термін від 5 до 10 років).
Крім того, Тицького звинувачують у нарузі над державним прапором Росії.
У лютому 2018 року особи із шевронами праворадикальних організацій «С14», «Традиція і порядок» та «Правий сектор» зайшли в будівлю представництва російського Федерального агентства у справах СНД, співвітчизників за кордоном і міжнародної гуманітарної співпраці, відомого як «Росспівробітництво», на Подолі в Києві та розмалювали всередині стіни написами: «Геть ФСБ», «Смерть Росії», «Свободу політв’язням» та «Це вам за Крим».
«Правий сектор»
«Правий сектор» означує себе як національно-визвольний рух та українську військово-політичну силу, що ставить собі за мету побудову національної держави українців. Зараз рух складається з трьох сегментів: Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», політичної партії «Правий сектор» і організації «Права молодь».
Рух оформився під час Революції гідності (сам ПС вважає датою свого заснування 28 листопада 2013 року) як спілка правих організацій і окремих активістів, ініціатором вважають організацію «Тризуб» імені Степана Бандери. У липні 2014 року,на початку російської агресії на Донбасі, створене воєнізоване формування Добровольчий український корпус (ДУК), яке попрямувало на фронт.
11 листопада 2015 лідер організації Дмитро Ярош заявив про складення з себе повноважень провідника, а у грудні 2015-го залишив лави організації та заявив про створення нового громадсько-політичного руху.
Того ж року частина ДУК «Правий сектор» перейшла на контракт до ЗСУ. Втім, як повідомляв тоді прес-секретар «Правого сектору» Артем Скоропадський, йшлось про перехід у ЗСУ лише деяких бійців з «кількох тисяч», які воюють у ДУК. Перехід усього корпусу, за його словами, можливий тільки після прийняття закону про присутність добровольчих формувань серед регулярних військ «за прикладом Союзу оборони Естонії».
У липні 2018 року відбулася зустріч Сергія Наєва (на той час командувача операцією об’єднаних сил) з командиром ДУК ПС Андрієм Стемпіцьким. Тоді Наєв виступив проти присутності добровольців на передовій: «Що стосується людей, які раніше їздили для виконання незрозумілих завдань в зону бойових дій, які не мають законного права мати зброю. Тепер люди, які не входять до складу жодної силової структури, офіційно, згідно з нормами закону, позбавлені права перебувати в зоні бойових дій».