Міністерство внутрішніх справ України не дозволить використовувати механізми «Інтерполу» для «політично вмотивованого переслідування» українського нацгвардійця Віталія Марківа. Про це заявив директор департаменту комунікації МВС Артем Шевченко.
При цьому він додав, що Марківу все одно не варто виїзджати якийсь час за кордон і «взагалі обережніше поводитися».
«Але це зайве свідчення причетності саме країни-агресора Росії до інформаційно-психологічної операції із кримінально-судового переслідування», – написав Шевченко у фейсбуці.
Слідчий комітет Росії 23 грудян повідомив про висунення звинувачення у вбивстві проти українського нацгвардійця Віталія Марківа, а також оголошення його у міжнародний розшук. Раніше Марків також був заочно арештований і оголошений у розшук у Росії.
2019 року суд першої інстанції в місті Павія засудив його до 24 років позбавлення волі за звинуваченням у співучасті в убивстві італійського репортера і його перекладача, російського правозахисника, а також пораненні французького фотографа, які перебували серед бойовиків на захопленій тоді ними частині території Донбасу біля міста Слов’янська в травні 2014 року й потрапили під перехресний обстріл.
За версією обвинувачення, Марків, який тими днями перебував у складі підрозділу Нацгвардії на сусідній висоті, горі Карачун, за два кілометри від місця подій і мав на озброєнні лише автомат, нібито координував вогонь українських мінометників із метою свідомо вбити цивільних.
За даними пізнішого українського розслідування, здійсненого після визволення Слов’янська, Марків не мав фізичної можливості розрізнити журналістів і бойовиків, які теж вдягали цивільний одяг, а міна, що спричинила ці жертви, була випущена з боку позицій бойовиків. Суд першої інстанції не взяв ці докази до уваги.
Віталій Марків завжди заперечував свою причетність до вбивства і наголошував на невинуватості в інкримінованому йому злочині. Захист військовослужбовця і Україна від дня арешту Марківа влітку 2017 року також завжди обстоювали повну непричетність бійця до інциденту і відсутність доказів його провини.
Апеляційний суд у Мілані в Італії 3 листопада ухвалив рішення виправдати за відсутністю складу злочину і негайно звільнити українського нацгвардійця Віталія Марківа, громадянина України й Італії, якого звинувачували в убивстві двох іноземних журналістів на окупованій частині Донбасу в травні 2014 року. Після цього він був звільнений і повернувся в Україну.
Справа нацгвардійця Віталія Марківа
30-річний старший сержант Національної гвардії України Віталій Марків відбуває покарання у тюрмі біля Мілана після того, як у липні минулого року суд першої інстанції засудив його до 24 років неволі. Він перебуває під вартою від дня арешту в Болоньї 30 червня 2017 року.
Солдата, який, окрім українського, має й італійське громадянство, суд присяжних міста Павії визнав причетним до умисного вбивства двох цивільних іноземців на війні біля Слов’янська Донецької області 24 травня 2014 року. Тоді загинули італійський фоторепортер Андреа Роккеллі і його перекладач, російський дисидент Андрій Миронов. Внаслідок того ж інциденту французький репортер Вільям Руґелон зазнав поранень, згодом він став головним свідком обвинувачення.
Суд і прокуратура Павії стверджують, що журналісти загинули внаслідок прицільних мінометних пострілів вояків Збройних сил України, а нацгвардієць Марків відстежував рух цивільних і передавав інформацію побратимам. Ні суд, ні слідчі не брали до уваги версію про можливість пострілів на ураження з боку російських гібридних сил, біля яких тоді і перебувала група репортерів без розпізнавальних знаків. Територію, де стався трагічний випадок, контролювали бойовики, якими керував російський полковник Ігор Гіркін («Стрєлков»).
Сторона захисту солдата відсоює версію, що репортери потрапили під перехресний вогонь, тому неможливо встановити, внаслідок яких пострілів (із боку бойовиків чи ЗСУ) загинули італієць і росіянин. На переконання захисників військового, Віталій Марків зі своєї бойової позиції фізично не міг бачити цивільних на відстані понад півтора кілометри, а єдина зброя в його володінні (автомат Калашникова) не мав оптичного пристрою для розпізнавання об’єктів на великій відстані. Адвокати захисту оскаржили вирок і подали позов до апеляційного суду присяжних Мілана, суду другої інстанції. Початок розгляду апеляції очікували навесні цього року, але через кризу коронавірусу дату процесу очікують тепер на осінь.
Київ категорично не погоджується з обвинувальним вироком і чекає остаточного виправдання бійця Віталія Марківа й ЗСУ. Офіційний Рим тримає дистанцію і заявляє про незалежність та неупередженість італійського судочинства.