Керівник експертної групи з внутрішньої та гуманітарної політики Офісу президента Сергій Кошман вирішив звільнитися не тільки через нещодавній вирок активісту Сергію Стерненку, а й через динаміку процесів у самому ОП. Про це він розповів у коментарі Радіо Свобода.
«Я ж не емоційно реагую. Є певна драматургія розвитку політичного процесу, в принципі держави нашої. Я намагався в усіх тих циклах взяти активну участь, і навіть якщо на першому етапі сумнівався, але завжди презумпція мудрості, розвитку, особливо коли приходить така некласична політична сила до влади», – сказав Кошман у відповідь на питання, чому вирішив звільнитися саме зараз.
Втім, за його словами, час, протягом якого можна було очікувати пошуку власного політичного стилю, «який наближений хоча б якось до того, що можна назвати суспільно-політичною діяльністю», сплив.
Читайте також: Вирок Стерненку: якими можуть бути політичні наслідки?
«Плюс є привід, а є безпосередньо причина. Причин багато, а привід – те, що зараз відбувається, це один із приводів насправді, інший – це окрема історія», – додав він.
Кошман обіймав свою посаду з початку 2020 року. Він не повідомив деталей щодо причини звільнення, пов’язаної безпосередньо з його роботою.
«Там основна причина – це довга історія, я її просто не хочу коментувати, тому що це, можливо, навіть і некоректно, непрофесійно, і, можливо, навіть, щоб не порушувати якісь внутрішні циркуляри щодо нерозповсюдження», – пояснив чиновник.
Водночас, додав він, до невдоволеності робочим процесом додалися й «останні події».
Кошман уточнив, що подав написану заяву про звільнення у відділ кадрів.
Сергій Кошман повідомив, що написав заяву на звільнення з Офісу президента, 24 лютого. Він пояснив це рішення тим, що «ходити на протести на Банкову, працюючи на Банковій доволі дивно».
Офіс президента наразі не коментував публічно цієї заяви.
«Стерненку волю»: акція під Офісом президента у Києві (фоторепортаж)
Учасники акції на підтримку засудженого активіста Сергія Стерненка анонсували безстроковий протест
Увечері 23 лютого у Києві та низці інших міст України пройшли акції на підтримку засудженого активіста Сергія Стерненка. У Києві під Офісом президента відбулися сутички між протестувальниками та правоохоронцями.
Поліція затримала загалом 24 учасників, яких згодом відпустили. Червоний Хрест повідомляв про понад 10 постраждалих внаслідок сутичок між силовиками та активістами.
23 лютого Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним у справі про викрадення. Його засудили загалом до семи років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.
Справа Сергія Стерненка
Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.
У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».
У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».
11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.
Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.
Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили загалом до семи років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.
Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.
Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.
Сергія Стерненка, на той момент – лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.
Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.
Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.
23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.
Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест почнеться о 12:00 27 лютого і триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.