Колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода розповів, що звертався до трьох країн, щоб ті взяли на себе консульські відносини з Росією, якби Київ розірвав дипломатичні відносини з Москвою.
«Я, по-моєму, цього не казав: я розмовляв із трьома країнами стосовно того, щоб вони взяли на себе консульські зносини і підтримку, якщо дипломатичні зносини розірвали б. Вони мені сказали так: слухай, як ми це зробимо, те, що ви робите? Ці країни відомі. Я просто не хочу їх сьогодні називати. Це такі нейтральні країни, які дуже часто беруть на себе ці функції. І вони були дуже негативні стосовно того, щоб якраз ці функції виконувати», – сказав Клімкін у «Суботньому інтерв’ю».
За його словами, він шкодує, що Україна так і не розірвала дипломатичні стосунки з Росією після початку російської агресії.
«Шкодую. І багато разів казав про це. Причому і публічно, – сказав Клімкін. – …Як людина і як колишній міністр однозначно шкодую. Але, з точки зору підтримки українців в Росії, це був крок, якщо хочете, людський, гуманітарний. І цю позицію ми завжди тримали».
При цьому колишній голова МЗС пояснив: «Насправді для чого були дипломатичні зносини? Частково це було використано у побудові наших позовів до Росії. Але головне – це була хоча б мінімальна підтримка і мінімальна можливість допомагати українцям, яких навіть під час війни в Росії більше ніж три мільйони. Зараз їхня кількість дещо знижується. Але тим не менше – все одно плюс-мінус три мільйони».
Зокрема, сказав він, завдяки роботі своїх посольства і консульств у Росії Україна допомагала своїм політичним в’язням у цій країні.
Відносини між Україною і Росією, серед того й дипломатичні, різко загострилися на початку 2014 року: тоді, після втечі й самоусунення від виконання своїх обов’язків тодішнього президента України Віктора Януковича, а потім після рішення Кремля анексувати окупований український Крим, сторони викликали своїх послів для консультацій. Після того, як наступними роками обидва посли були звільнені зі своїх посад, нових послів сторони не призначали; на цей час Україна і Росія представлені в протилежній стороні на рівні тимчасових повірників.
Тоді ж, із початку 2014-го, почали лунати пропозиції про розрив дипломатичних відносин між двома країнами, але врешті до цього так і не дійшло.
У міжнародній практиці в разі офіційного повного розриву дипломатичних відносин між двома країнами, включно з консульськими відносинами, вони просять представляти їхні інтереси в протилежній стороні на консульському рівні дипломатичні представництва третіх країн, переважно тих, які вважаються нейтральними, на кшталт Швейцарії, Швеції чи Австрії тощо.