Канцлерка Німеччини Анґела Меркель і президент Росії Володимир Путін на пресконференції після їхніх переговорів у Москві висловили відмінні позиції щодо України і з багатьох інших питань.
Зокрема, Путін у традиційному стилі Кремля говорив про гібридну агресію Росії проти України на частині Донбасу як про «внутрішньоукраїнський конфлікт» і висловлював звинувачення на адресу українського керівництва, ніби деякі його дії «суперечать мінським домовленостям» і ніби воно «вирішило в принципі відмовитися від мирного вирішення ситуації».
При цьому він заявив, що попросив Меркель у перебігу її майбутнього візиту в Київ 22 серпня «повпливати на українську сторону в плані виконання всіх узятих раніше зобов’язань».
Меркель, зі свого боку, говорячи про становище на частині сходу України, звернула увагу, що там продовжують гинути українські військові. За її словами, треба зберігати «мінський» формат переговорів про врегулювання і «не дати йому зайти в глухий кут». «Цього формату треба дбайливо дотримуватися, бо нічого іншого ми не маємо. Хоча поступ не такий, якого я б хотіла», – додала вона.
За її словами, вона виступає й за проведення зустрічей на найвищому рівні на ці теми, коли буде знайдений порядок денний таких зустрічей.
Як сказала Меркель, вона говоритиме про це і в перебігу свого візиту до України – «бо кожен маленький крок уперед може бути важливий». «Але дошка, яку ми маємо просвердлити, дуже, дуже товста, і є найрізноманітніші розчарування», – сказала канцлерка.
Крім того, Меркель згадала й про окупований Росією на порушення міжнародного права Крим – за її словами, негативне ставлення Німеччини до цього «самозрозуміле».
Також українська тема пролунала і в її словах щодо газопроводу «Північний потік-2» – в якому, як стверджував Путін, залишилося в його морській частині добудувати 15 кілометрів. Меркель назвала газогін «проєктом європейського характеру» і згадала про майбутні переговори щодо продовження транзиту російського газу до Європи через газотранспортну систему України, яку оминає «Північний потік-2», і після 2024 року, коли збігає термін нині чинного контракту на цей транзит. Як сказала Меркель, «ми маємо відповідальність» за продовження цього контракту, тому Німеччина призначила досвідченого посередника для цих переговорів, свого спецпредставника Ґеорґа Ґрафа Вальдерзеє.
Іншою темою, в якій було видно великі розбіжності між сторонами, було питання про отруєння, а потім ув’язнення російського опозиційного діяча Олексія Навального. Меркель згадала про «гнітючу» ситуацію з Навальним на самому початку свого виступу, нагадала, що Росія досі не розслідувала його отруєння забороненою речовиною з розряду хімічної зброї рік тому, наголосила, що його кримінальне переслідування і ув’язнення «неприйнятне», бо їх обґрунтували судовим рішенням, яке Європейський суд із прав людини визнав незаконним іще 2017 року, і закликала негайно звільнити опозиціонера.
Путін у своєму виступі про цю частину переговорів узагалі не згадав, а потім, відповідаючи на запитання, традиційно не зміг вимовити прізвища Навального, говорячи про «фігуранта, якого ви згадали», і твердив, ніби його ув’язнення – не за його політичну діяльність як критика Кремля, а нібито за «кримінальне правопорушення стосовно іноземних партнерів».
Серед інших тем переговорів, про які згадували обидва лідери і щодо яких вони висловлювали розбіжні думки, були, зокрема, Білорусь, Афганістан, Сирія тощо.
Попереднього дня, 19 серпня, з Путіним також говорив телефоном президент Франції Емманюель Макрон. Під час тієї розмови, за повідомленням Кремля, Путін наполягав на тому, ніби влада України йде на «деструктивні кроки» в перебігу «внутрішньоукраїнської кризи», якими «загострює ситуацію» і які «суперечать мінським домовленостям». У цьому повідомленні не навели реакції Макрона, який натомість, як повідомив Єлисейський палац, наголосив на відповідальності й Росії за виконання мінських домовленостей.
Також у повідомленні з Парижу частина його була присвячена закликові Макрона до Путіна звільнити Навального, як мовиться в повідомлені, «через рік після спроби замаху на його життя і відповідно до рішень Європейського суду з прав людини». Версія Москви взагалі не згадала про цю частину розмови.
Канцлерка Німеччини Анґела Меркель після нинішньої зустрічі з Володимиром Путіним у Москві має 22 серпня прибути до Києва й зустрітися з президентом України Володимиром Зеленським. Але, за наявними наразі даними, вона не збирається залишитися в Києві на саміт «Кримської платформи» 23 серпня і на святкування Дня Незалежності України 24 серпня.
67-річна Меркель, яка незмінно керує урядом країни з 2005 року, вирішила не балотуватися на наступних парламентських виборах у Німеччині, що призначені на 26 вересня, й відтак не зможе вп’яте претендувати на посаду канцлера, як у Німеччині і ще кількох країнах традиційно називають посаду голови уряду. Таким чином, це її останні візити до Росії й України на офіційній посаді.