«Приватбанк», найбільший комерційний банк України, що нині як націоналізований перебуває у власності держави, поскаржився на державного виконавця, який намагається стягнути з банку суму більш ніж у 250 мільйонів доларів на користь родини підприємців Суркісів.
«Враховуючи, що державним виконавцем продовжуються вчинятися незаконні дії при примусовому виконанні ухвали Печерського райсуду від 09.02.2017 року, «Приватбанк» звернувся із заявами до правоохоронних органів, Печерського райсуду м. Києва та на ім’я міністра юстиції з вимогою надати правову оцінку діям державного виконавця», – мовиться в повідомленні.
Незаконними в банку називають чотири нові постанови про відкриття виконавчих проваджень, що їх «Приватбанк» отримав 5 травня від державного виконавця Печерського відділу державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
Вони стосуються примусового виконання «Приватбанком» ухвали Печерського районного суду від 09.02.2017 року про забезпечення позову у справі № 757/7499/17-ц і виплату компаніям, пов’язаним із родиною Суркісів, понад 250 млн доларів США за припиненими ще в грудні 2016 року депозитними договорами, зобов’язання за якими були обміняні на акції додаткової емісії «Приватбанку» під час націоналізації (bail in), повідомили в банку.
«За дивним збігом обставин, незважаючи на існування автоматизованої системи розподілу справ, всі виконавчі провадження були відкриті тим же державним виконавцем Печерського ВДВС Мін’юсту, що звернувся до Печерського райсуду за роз’ясненням ухвали 2017 року. Певні дії саме цього виконавця стали підставою для численних скарг «Приватбанку», що досі проігноровані», – заявляють у банку.
15 червня Велика палата Верховного суду має продовжити розгляд справи № 826/20221/16 за позовом родини Суркісів про скасування рішення Національного банку України щодо визначення членів сім’ї Суркісів пов’язаними з АТ КБ «Приватбанк» особами і про визнання нечинними договорів обміну їхніх депозитів на акції додаткової емісії «Приватбанку» (bail in) і стягнення з державного нині «Приватбанку» 1 мільярда гривень.
«Висновки Великої палати Верховного суду в цій справі безпосередньо впливатимуть на результати розгляду усіх справ, пов’язаних із оскарженням націоналізації «Приватбанку», – нагадали в банку.
Також і Національний банк України зазначав, що члени родини Суркісів намагаються довести в суді, що не пов’язані з колишніми акціонерами «Приватбанку», і скасувати процедуру bail-in, у перебігу якої якої їхні кошти стягнули на користь держави в обмін на акції банку.
«Також від рішення залежить хід всіх інших судових процесів про націоналізацію «Приватбанку». Це ті справи, у яких Ігор Коломойський хоче визнати незаконною націоналізацію «Приватбанку» і повернути його собі», – заявляли в НБУ.
Велика палата Верховного суду призначила дату засідання у справі за позовом родини Суркісів до Нацбанку, уряду України і «Приватбанку» наразі на 15 червня. Розгляд касаційної скарги НБУ, уряду України і «Приватбанку» на рішення судів нижчих інстанцій за позовом родини Суркісів почався було 27 квітня, але тоді палата відклала його, заявивши про «тиск» на суддів із боку представників громадянського суспільства і засобів інформації.
У 2017 році суд першої інстанції, Окружний адміністративний суд міста Києва, задовольнив позов сім’ї Суркісів: Ігоря, Григорія, Рахміля (батька Ігоря й Григорія), Марини (дочки Ігоря), Світлани (дочки Григорія) Суркісів і Поліни Ковалик (дружини Григорія) – вони просили скасувати рішення НБУ № 105 від 13 грудня 2016 року, яким вони були визнані пов’язаними з банком особами, і постановив повернути їм 1,05 мільярда гривень, 266,2 тисячі доларів США і 7,8 тисячі євро. Київський апеляційний адміністративний суд тоді відхилив апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
НБУ тоді ж подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду з проханням зупинити виконання цього рішення до вирішення спору в касаційній інстанції.
У процесі націоналізації «Приватбанку» вклади родини Суркісів обміняли на акції, а саму родину визнали пов’язаними з банком особами. Під час входження держави в капітал «Приватбанку» кошти пов’язаних із банком осіб були конвертовані в капітал банку (процедура bail-in), тобто ці кошти внесли в капітал банку для зменшення витрат держави на порятунок фінансової установи. Проведення операції дозволило державі надалі придбати акції банку за 1 гривню і націоналізувати фінансову установу.
У грудні 2016 року уряд України за пропозицією Нацбанку й акціонерів «Приватбанку», найбільшими з яких на той час були Ігор Коломойський і Геннадій Боголюбов, ухвалив рішення про націоналізацію цієї найбільшої на українському ринку фінустанови. Банк перейшов у державну власність, на його докапіталізацію загалом держава витратила понад 155 мільярдів гривень.
Як заявляли в НБУ, до націоналізації «Приватбанку» завдали збитків щонайменше на 5,5 мільярдів доларів. Коломойський назвав «маячнею» опубліковані Національним банком України дані.
Крім того, навколо націоналізації «Приватбанку» відбуваються ще кілька судових процесів.
Зокрема, Шостий апеляційний суд за клопотанням «Приватбанку» у грудні 2019 року припинив розгляд скарги на рішення Окружного адміністративного суду, яке визнало незаконною націоналізацію «Приватбанку» за позовом колишнього головного власника установи Ігоря Коломойського, до розгляду у Верховному суді справи за позовом сім’ї Суркісів, про яку нині йдеться в заяві «Приватбанку».