Президент Володимир Зеленський прокоментував нещодавні повітряні удари росії по Україні, внаслідок яких загинули щонайменше семеро людей у Харкові. “Більш ніж десять людей поранено, серед них – діти. Під завалами ще можуть бути люди. Всі необхідні служби працюють на місці для порятунку”, – зазначив він.
За попередніми даними, армія росії випустила 29 ракет, з яких половина були балістичними, а також застосувала 480 дронів, переважно типу “Шахед”. Зеленський зазначив, що удари були націлені на енергетичну інфраструктуру в Київській, Хмельницькій та Чернівецькій областях, а також по залізниці на Житомирщині. “Зафіксовані пошкодження на Дніпровщині, Запоріжжі, Вінниччині, Одещині, Полтавщині, Сумщині, Черкащині. Всюди, де необхідно, працюють відповідні служби”, – додав він.
Президент закликав міжнародних партнерів надати рішучу відповідь на ці атаки. Він підкреслив, що росія не відмовилася від своїх намірів знищити житлову та критичну інфраструктуру України, тому підтримка має продовжуватися.
“Програма PURL має працювати далі не менш активно. Розраховуємо на активну роботу з ЄС, щоб гарантувати більше захисту для наших людей. Вдячний усім, хто допомагає посилювати наш захист”.
Голова Дніпропетровської області Олександр Ганжа повідомив про загиблого та поранену в результаті нічного обстрілу. Загалом три райони області зазнали понад 20 ударів безпілотниками та артилерією. “На Нікопольщині під ударом були Нікополь, Покровська та Марганецька громади. Понівечені підприємства, 20 багатоповерхових та приватних будинків, господарські споруди, автівки, сонячні панелі. Загинув 48-річний чоловік, поранена 69-річна жінка, яка лікуватиметься амбулаторно”, – уточнив Ганжа.
Також, за даними голови Харківщини Олега Синєгубова, поранені є також у Чугуєві – постраждали чоловіки 72 і 62 років та 58-річна жінка. “У селі Землянки Вовчанської громади загинув 70-річний чоловік”, – зазначив він.
Російські військові продовжують регулярно атакувати українські міста та цивільну інфраструктуру з використанням різних видів озброєння. Українська влада та міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини російської федерації, підкреслюючи їх цілеспрямований характер.
Обстріли, спрямовані на системи життєзабезпечення та заклади охорони здоров’я, мають на меті позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку та медичної допомоги, що вважається ознакою геноциду.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році. Країни-учасниці Конвенції зобов’язані запобігати актам геноциду та карати за них під час війни та в мирний час.
Ознаки геноциду включають вбивство членів групи, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень, а також навмисне створення умов, що призводять до знищення групи.
Керівництво росії заперечує, що армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі, убиваючи цивільне населення та руйнуючи критично важливі об’єкти.