В ОПУ за участі послів країн «Групи семи» та Євросоюзу в Україні говорили про реалізацію судової реформи; В Україні виявили майже на тисячу більше випадків COVID-19, ніж попередньої доби; Росія обирає Держдуму, а в ОРДЛО намагаються збільшити кількість виборців на цих виборах.
У Зеленського з участю послів ЄС та «Групи семи» говорили про підтримку судової реформи
В Офісі президента України 16 вересня відбулася робоча зустріч, присвячена реалізації судової реформи, повідомляє офіційний сайт глави держави. Учасники, серед яких були українські депутати, чиновники і судді, а також посли країн «Групи семи» та Євросоюзу в Україні, обговорили імплементацію законів щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) та щодо порядку обрання на посади членів Вищої ради правосуддя (ВРП).
Голова комітету Верховної Ради України з питань правової політики Андрій Костін нагадав, що 13 вересня Рада суддів не змогла делегувати своїх представників до Етичної ради, через що затягується її формування.
Голова Верховного суду Валентина Данішевська зазначила, що «хоча Рада суддів і не обрала з першого разу представників до Етичної ради, цим вона не порушила закон, і вони надалі голосуватимуть, поки не оберуть цих осіб». Голова Ради суддів України Богдан Моніч запевнив, що «Рада суддів України налаштована виконати цей закон, і ми це зробимо».
Глава представництва ЄС Матті Маасікас наголосив, що судова реформа є не лише внутрішнім питанням для України, її успішна реалізація прямо визначатиме зовнішньополітичний імідж країни, залучення міжнародної допомоги та інвестицій.
Президент України Володимир Зеленський заявив 13 вересня, що не допустить «блокування найголовнішої реформи країни, яку обіцяв українцям і яку ініціював».
Рада суддів 13 серпня не обрала від себе трьох членів Етичної ради, які мають контролювати доброчесність членів Вищої ради правосуддя. За кандидатів проголосували лише четверо членів Ради суддів із 26.
Етична рада має складатися з шести членів, із них трьох обирає Рада суддів України, ще трьох – міжнародні організації.
Минулого тижня міжнародні партнери висунули кандидатури провідних судових експертів для відбору і призначення до Ради з етики при Вищій раді правосуддя і відбіркової комісії при Вищій кваліфікаційній комісії суддів України і закликали до «таких же сильних номінацій з боку Ради суддів». Водночас Центр протидії корупції заявив, що, за його даними, Рада суддів України збирається «в порушення закону не делегувати в етичну раду своїх представників, щоб заблокувати реформу».
В Україні виявили 6624 нових випадки COVID-19 – майже на тисячу більше, ніж попередньої доби
В Україні за добу 16 вересня зафіксовано 6 624 нових підтверджених випадки коронавірусної хвороби COVID-19, повідомило Міністерство охорони здоров’я. Це майже на тисячу більше, ніж попередньої доби.
Зокрема, захворіли 677 дітей і 105 медпрацівників.
За минулу добу шпиталізували 1 568 людей, 1 914 – одужали, 99 людей померли, кажуть у МОЗ.
Протягом доби провели 75,2 тисячі тестувань: методами ПЛР, ІФА експрес-тестами.
За весь час пандемії в Україні, за даними МОЗ, захворіли 2 338 164 людини, 54 750 – померли.
За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у Харківській (649), Львівській (644), Одеській (530), Дніпропетровській (426) областях і в Києві (426).
На оборону в проєкті бюджету-2022 передбачено «рекордну суму» – Міноборони
Міністерство оборони заявляє, що у проєкті державного бюджету на 2022 рік передбачено рекордну суму на фінансування сектору безпеки і оборони України – 5,95% від ВВП. Відповідний показник у 2021 році становив 5,92%, а у 2020 році 5,45% від ВВП, повідомили у прессулжба МОУ.
За словами міністра оборони Андрія Тарана, зокрема, буде збільшене асигнування на фонд оплати праці військовослужбовців, «що дозволить здійснювати всі обов’язкові виплати своєчасно і в повному обсязі», а також «значні видатки» передбачаються для оснащення Збройних сил сучасною технікою.
«71,2 мільярда гривень підуть на грошове забезпечення і заробітну плату військовослужбовців і працівників, що на 10,9 мільярда гривень більше, ніж у 2021 році… 32,9 мільярда гривень передбачені на програму розвитку озброєння і військової техніки, що відповідає принципам держав-членів НАТО, які спрямовують на даний напрямок не менше ніж 20%. Видатки державного бюджету для Міністерства оборони в 2022 році заплановані у сумі 131 мільярдів гривень без урахування державних гарантій, що більше ніж 2021 року на 13,3 мільярда», – заявив Таран.
Також, за даними МОУ, 5,5 мільярда гривень виділено для забезпечення житлом учасників АТО/ООС зі статусом внутрішньо переміщених осіб.
Крім бюджетних видатків на оборону, Україна отримає міжнародну допомогу від урядів Франції (12,6 млрд грн), Великої Британії (6,7 млрд грн) і США (1,7 млрд грн), йдеться в повідомленні.
У МОУ додали, що проєкт державного бюджету в частині фінансування безпеки й оборони розглядатиметься на черговому засіданні РНБО.
Кабінет міністрів України на своєму засіданні 15 вересня погодив проєкт державного бюджету на 2022 рік. На безпеку й оборону планують виділити майже 320 мільярдів гривень.
У Росії почалося голосування на виборах до Державної думи
У Росії 17 вересня починаються вибори депутатів Державної думи (нижньої палати парламенту), губернаторів, депутатів регіонального і міського рівнів. Основний день голосування буде в неділю, 19 вересня.
Першими виборчі дільниці відкрилися на Чукотці і Камчатці.
Голосування в Держдуму проходить в один тур за змішаною системою: повинні бути обрані 225 депутатів за партійними списками і 225 депутатів – в одномандатних округах.
У федеральних списках кандидатів у депутати Держдуми зареєстровані 14 партій. Це КПРФ, «Зелені», ЛДПР, «Нові люди», «Єдина Росія», «Справедлива Росія – За правду», «Яблуко», Партія росту, Російська партія свободи і справедливості, «Комуністи Росії», «Громадянська платформа», «Зелена альтернатива», «Батьківщина» і Партія пенсіонерів.
Низку кандидатів, перш за все прихильників російського опозиціонера Олексія Навального, не допустили до виборів на підставі недавно ухваленого закону, що забороняє балотуватися особам, причетним до діяльності екстремістських організацій.
Для простої більшості в Думі необхідно 226 мандатів, для конституційної – 300.
Вперше на парламентських виборах дозволена процедура електронного голосування. До неї, за рішенням ЦВК Росії, допущені жителі Москви, Мурманської, Нижньогородської, Ярославської, Курської і Ростовської областей, а також жителі анексованого Севастополя.
Незадовго до голосування прихильники Олексія Навального опублікували рекомендації в рамках проєкту «Розумне голосування». Соратники опозиціонера запропонували голосувати за кандидатів, які, на їхню думку, мають найбільші шанси виграти у представників «Єдиної Росії». Партійна приналежність при цьому не має значення.
На виборах в Держдуму в Москві більшість підтриманих «Розумним голосуванням» кандидатів – представники КПРФ, але є і представники інших партій.
Російська влада вважає, що соратники Навального поширюють заборонений контент і наполягають на блокуванні ресурсів.
Роскомнадзор звинуватив американські IT-компанії Google, Apple, Cloudflare і Cisco в тому, що вони допомагають «Розумному голосуванню» обходити блокування. Якщо іноземні компанії не виконають вимоги щодо припинення допомоги «Розумному голосуванню», це буде розглядатися владою як «іноземне втручання у вибори», заявили в Роскомнадзорі.