Переговорний процес між Україною та Росією іде більш повільно, ніж міг би, через дві головні причини, заявив в інтерв’ю Радіо Свобода антикризовий радник голови Офісу президента та член делегації України на переговорах із Росією Михайло Подоляк.
Перша причина, зазначив він, – докази масових воєнних злочинів російської армії в Україні.
«Ми після Стамбульського комюніке отримали абсолютно вичерпні матеріали про прямі воєнні злочини Російської Федерації в Київській області: у цілій низці наших міст і селищ. Це – перше, що суттєво повпливало на емоційний фон. У тому числі повпливало на потенційні країни-гаранти безпеки: США, Британію, Туреччину, – і змінило хід та плин цих переговорів», – пояснив Подоляк.
Друга причина, що вплинула на переговорний процес, – військовий потенціал Росії, яка хоче довести свою силу.
«У Російської Федерації, хто б що не говорив, – ще достатньо ресурсів, щоб проводити активні бойові дії на сході країни, і вони хочуть отримати певні тактичні перемоги для того, щоб показати, що воювати вони вміють, щоб їх продовждували боятись», – розповів антикризовий радник голови ОП.
Загалом, за словами Подоляка, українській делегації дуже важко «сидіти за столом переговорів із представниками середньовіччя».
Він також зазначив, що наразі не бачить підстав для проведення очної зустрічі переговорних груп України та Росії, як і підстав для особистих преговорів між президентом України Володимиром Зеленським та президентом Росії Володимиром Путіним.
Попередня зустріч української та російської делегацій у форматі наживо відбулася у Стамбулі 31 березня. Наразі переговорний процес триває у відеоформаті на рівні робочих підгруп.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Не подолавши опір ЗСУ вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 18 квітня ООН підтвердила загибель 2072 цивільних, у тому числі 169 дітей. Ще 2818 людей зазнали поранень.