Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба і голова зовнішньополітичної служби Європейського союзу Жозеп Боррель мали телефонну розмову 2 липня. Про це повідомив очільник українського МЗС. І наголосив, що вони узгодили позиції перед зустріччю міністрів закордонних справ «Групи двадцяти» (G20) і обговорили подальші кроки після того, як Україна стала країною-кандидаткою у ЄС.
«У нашій сьогоднішній телефонній розмові Жозеп Боррель і я обговорили подальші кроки після того, як Україна стала країною-кандидатом в ЄС, і узгодили позиції перед зустріччю міністрів закордонних справ «Групи двадцяти». Ми обидва згодні з необхідністю сьомого пакету санкцій ЄС щодо РФ і працюємо над цим», – написав Кулеба в твітері.
Саміт «Групи 20» планується в листопаді 2022 року. Його проводитиме Індонезія.
G20 – це група найбільших економік світу, метою якої є координація дій із найважливіших питань, що впливають на світову економіку.
Президент України Володимир Зеленський прийняв запрошення на саміт «Групи двадцяти» і сподівається, що захід відбудеться без участі Росії. Водночас Джоко Відодо, президент Індонезії повідомив раніше, що президент Росії Володимир Путін також погодився відвідати подію. Через можливу присутність президента Росії склад учасників саміту – під питанням. Формат участі Путіна у саміті ще не визначений. 27 червня помічник Путіна Юрій Ушаков повідомив, що формат участі голови Кремля наразі уточнюється, попередньо, Путіна запросили взяти участь особисто.
Читайте також: Помічник Путіна підтвердив, що той візьме участь у саміті G20
Росія вторглася на територію України 24 лютого 2022 року. У відповідь на російську агресію Євросоюз ухвалив уже шість пакетів санкцій щодо Росії. 21 червня президент України Володимир Зеленський заявив, що сьомий пакет санкцій Європейського союзу потрібен якнайшвидше.
23 червня країни Євросоюзу надали Україні та Молдові статус кандидата на вступ до ЄС. Президент України Володимир Зеленський привітав рішення саміту, назвавши його унікальним моментом у відносинах України та ЄС.
1 липня президент України Володимир Зеленський, прем’єр-міністр Денис Шмигаль і голова Верховної Ради Руслан Стефанчук на засіданні парламенту підписали спільну заяву про досягнення повноцінного членства в ЄС.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були під російською окупацією.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини змогло підтвердити 4677 випадків загибелі, 5829 – поранення цивільних людей в Україні через повномасштабну війну, розпочату Росією. Серед загиблих – щонайменше 321 дитина. Це дані до півночі 23 червня. При цьому в організації наголошують, що реальні цифри – значно вищі.