Адвокат Масі Найєм підтвердив Радіо Свобода вручення підозри своєму підзахисному, лідеру праворадикального руху «Гонор», колишньому члену праворадикального «Національного корпусу» Сергієві Філімонову.
«Пишуть: кримінальне провадження – останні цифри 0422 – за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частини четвертої статті 296, і частиною другою статті 194. Це кримінальне провадження за цими статтями зареєстровано. А підозра за частиною четвертої статті 296 Кримінального кодексу», – розповів Найєм.
Згідно з Кримінальним кодексом, стаття, за якою вручено підозру, передбачає покарання за «хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, якщо вони вчинені із застосуванням вогнепальної або холодної зброї чи іншого предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень».
Підозру було вручено близько 10-ї години ранку без присутності адвоката, а це порушення, каже Масі Найєм. Надалі захисник планує доводити, що підозра є необґрунтованою, зважаючи на те, які докази надасть обвинувачення.
«Я теж був на цій акції, бачив Сергія, і те, в чому вони його підозрюють – цього насправді не було. Нікому не було завдано тілесних ушкоджень, а вони вважають, що в нього з собою була якась зброя з метою завдати ушкодження. Крім того, наскільки мені відомо, ані він, ані його друзі, які були на цій акції, не завдали шкоди державній будівлі – на відео видно, що там є якісь малолітні особи. Просто знайшли Сергія, він активний громадянин. Просто призначили його винуватим за це все», – каже адвокат.
Масі Найєм припускає, що затримання Філімонова має на мені налякати суспільство.
Суд у справі Філімонова наразі ще не призначено.
У Національні поліції підтведжують вручення підозри ще одній особі, утім, не вказують, що йдеться про Сергія Філімонова.
«Дії осіб, які порушували громадський порядок, кваліфіковані як хуліганство. Правоохоронці продовжують збір доказів протиправної поведінки інших активних учасників для притягнення їх до відповідальності», – йдеться в заяві поліції.
Заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко в ефірі каналу «Україна 24» 22 березня назвав прихильників Сергія Стерненка «маргіналами, неонацистами і скінхедами з профашистських кіл», апелюючи, що на стінах Офісу президента після останньої протестної акції з’явився напис «А.С.А.В.», який асоціюють із радикалами та скінхедами.
Цей вислів Геращенка викликав хвилю реакцій у соцмережах. Прихильники Стерненка відкидають таке звинувачення у свій бік, і наполягають, що акція 20 березня відбувалася з метою привернути увагу верхівки влади до вироку активістові.
Натомість очільниця «Центру громадянських свобод», координаторка «Євромайдан SOS», правозахисниця Олександра Матвійчук назвала спланованою провокацією «епізод зі свастикою» на суботній акції на підтримку активіста Сергія Стерненка під будівлею Офісу президента України.
Акція на підтримку Стерненка відбулася ввечері 20 березня під будівлею Офісу президента України на вулиці Банковій у Києві.
Під час акції була розмальована написами протестувальників частина фасаду будівлі і розбиті кілька шибок, а будівлю закидали фальшфаєрами. Банкова кілька діб ліквідовує пошкодження.
Поліція Києва відкрила провадження за статтею про хуліганство. Окрім Філімонова підозру вручено також ветеранові Владиславу Гранецькому-Стафійчуку, відомому як Влад Сорд.
Справа Сергія Стерненка
Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.
У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».
У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».
11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.
Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.
Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.
Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.
Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.
Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.
Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.
Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.
23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.
Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.