Стаття створена у колаборації з аптечною мережею Медичної Академії.
Запаморочення звучить як дрібниця, але відчуття нестійкості, плавання предметів або короткої «порожнечі» в голові здатне збити з ритму будь-кого. Інколи це реакція на швидкий підйом, інколи знак, що організму чогось бракує, трапляється і так, що причина ховається у вухах або судинах. Розберімося спокійно, з прикладами та чіткими орієнтирами.
Найчастіші причини
Внутрішнє вухо і рівновага
Вестибулярний апарат працює як внутрішній «датчик горизонту». Якщо кристали кальцію в канальцях змістилися, виникає доброякісне пароксизмальне позиційне запаморочення, яке триває хвилини та посилюється при повороті голови у ліжку. Гострий вестибулярний неврит дає різку крутіння, нудоту, страх рухатися, часто після вірусної інфекції. Хвороба Меньєра поєднує шум у вусі, закладеність, коливання слуху та напади крутіння, зазвичай хвилями. Окремо варто згадати ототоксичні ліки, що ушкоджують волоскові клітини, через що людина втрачає чутливість до прискорення і відчуває нестійкість навіть у спокої.
Тиск і кровообіг
Ортостатична гіпотензія виникає під час різкого підйому: кров не встигає перерозподілитися, мозок отримує менше кисню, темніє в очах. Аритмії спричиняють стрибки перфузії, відчуття «порожнечі» в голові, іноді переднепритомний стан. Анемія знижує доставку кисню, тому навіть підйом на сходи закінчується хиткістю. Гіпо- та гіперглікемія при діабеті дають слабкість і тремтіння з можливим запамороченням, корисно тримати під рукою глюкометр і перекус.
Повсякденні, але небезпечні фактори
Дегідратація під час спеки, кави забагато, алкоголь напередодні, недосип, тривога або панічні атаки, тривале перебування в душному транспорті, вагітність із ранковою нудотою, заколисування в авто чи на морі, перевтома очей після кількох годин за монітором, спазми м’язів шиї при сидячій роботі. У кожному з цих випадків мозок чесно сигналізує, що баланс ресурсів порушено, і намагається змусити вас пригальмувати.
Хвороби та ліки
Мігрень часто починається з фоточутливості та аури, іноді без головного болю, проте з виразною нестійкістю. Інфекції середнього та внутрішнього вуха змінюють тиск рідини, від чого закручується голова. Порушення функції щитоподібної залози змінює частоту серцевих скорочень і тонус судин. Седативні, протисудомні, антигіпертензивні, антидепресанти та частина антибіотиків можуть провокувати запаморочення як побічний ефект, тому важливо читати інструкції та повідомляти лікаря про нові симптоми.
Коли варто насторожитися
Червоні прапорці такі: слабкість або оніміння в руці чи нозі, асиметрія обличчя, раптове порушення мови чи зору, найсильніший у житті головний біль, тривале блювання та виражена хиткість, втрата свідомості, біль у грудях, висока температура, запаморочення після травми голови. Небезпечно і тоді, коли епізоди повторюються все частіше, заважають працювати або керувати авто. У цих ситуаціях потрібна невідкладна допомога або швидка консультація невролога чи кардіолога.
Висновок
Запаморочення часто має безпечну природу, однак це завжди інформація, а не «нічого страшного». Якщо ви розумієте свій тригер, випили води, відпочили, і все минуло, можна спостерігати. Якщо симптом повторюється, змінюється або з’являються тривожні ознаки, варто звернутися до лікаря. Вчасна діагностика економить нерви, гроші й, що важливіше, здоров’я.