Чи зможе Україна відновити історичну справедливість відносно здобутків одного із своїх найбільш видатних синів, – історія пограбування знаменитого фітотерапевта в розслідуванні журналістів Погляд.
Лікар світового рівня
29.02.2024 року виповнюється 100 років від дня народження видатного народного лікаря Данила Никифоровича Зубицького. Проте сьогодні, прямо зараз, славетне ім’я та спадщина Зубицького зазнають нищівних поневірянь і ганебного рейдерства.
З другої половини 1980-х до початку 2000-х років ім’я Данила Зубицького було відомо далеко за межами України. Видатний лікар-травник Данило Никифорович Зубицький зумів ще у часи СРСР вивести фітотерапію, лікування травами на якісно новий, успішний, науково-доказовий, академічний рівень.
Унікальні властивості і надзвичайно корисна дія його препаратів, що ефективно допомагали людям звільнятись від багатолітніх застарілих, подекуди невиліковних хвороб, зробили його широко відомим у народі, майже легендою. І це лише за допомогою «сарафанного радіо», коли не було соцмереж, на телебачення не проб’єшся, а газети не дуже охоче писали про народну медицину.
Зрештою, вже за часів Незалежності, методика і рецепти Данила Зубицького, лікаря у 4-му поколінні, стали відомим та потужним надзвичайно популярним брендом народної медицини, що дає результат. І тисячі вилікуваних пацієнтів, величезна кількість листів вдячності з усього Радянського Союзу, а згодом СНГ та Європи були тому підтвердженням. Про нього робили передачі, писали статті, і дуже часто покладали надії, коли більше надіятися було вже ні на що.
З іншої сторони, постать Зубицього, його унікальна спадщина, виявилися одним з найбільш недооцінених явищ у новітній історії України, виходячи з того, що він зробив, і що міг зробити, якби не передчасна смерть.
За вагою та значущістю відкриттів і здобутків, він мав би стати в один ряд із видатними українськими лікарями ХХ століття – Амосовим, Стражеско, Богомольцем… Методика і практика Зубицького мали всі підстави зайняти своє достойне місце і стати гідним внеском у світову медичну, лікарську скарбницю.
І це дійсно трагедія та величезна історична несправедливість. Про це, зокрема, на своїй ФБ-сторінці, пише молодший син Данила Никифоровича, Ігор Зубицький, який зараз несе відповідальність за відновлення історичної та правової справедливості по відношенню до спадщини батька.
Щоб втілити свою мрію і вийти на новий рівень, Данило Никифорович зміг ще при житті побудувати дві фітолабораторії та величезну сучасну шестиповерхову клініку. В стінах цього «храму життя» мали отримувати кваліфіковану допомогу прості люди, а лікарі вивчати тонкощі фітотерапії та навчатись мудрощам застосування природних засобів. Це мала би бути і лікарня, і науковий центр водночас.
Але доля зіграла із спадщиною Зубицького в жорстку цинічну гру. Наприкінці життя, Народний Лікар став жертвою шахраїв, які використали його стан і власні зв’язки у владних структурах, щоб привласнити собі усе майно та знищити його мрію. На жаль, Україна не змогла ні зберегти його спадщину, ні забезпечити умови для продовження і розвитку його справи.
Звісно, родина великого лікаря не змирилася з такою кричущою несправедливістю. Вона довгі роки боролася, як могла, із тією мафією, що прибрала до рук батьківську справу.
Сини і онука Данила Никифоровича були (і залишаються) вірними та відданими хранителями зібраного багаторічного досвіду і продовжувачами всіх напрацьованих традицій. І готові їх відродити та надати всьому новий імпульс, якщо їх права захистить правосуддя, заради добробуту і здоров’я сучасників та нащадків.
Щоб краще зрозуміти, як і чому таке могло статися, з чим маємо справу на даний момент, і що можна зробити для відновлення справедливості, варто в загальних рисах оглянути перебіг усіх подій і підвести до сьогоднішньої ситуації.
В матеріалі використані спогади та свідчення синів Данила Зубицького, використані судові рішення, фахові юридичні висновки та документи, що були надані журналістам родиною Зубицьких.
Хроніки украденої мрії
1990-ті початок 2000-х років – були найбільш плідними, зірковими часами для практики Данила Зубицького. Завдяки новим можливостям і більш вільному розголосу, кількість пацієнтів і об’єми ліків виросли в рази. Слід зазначити, що до кожного випадку підбиралась індивідуальна методика, план лікування – це не була сліпа реалізація препаратів заради надприбутків.
Ми вже згадували, що Данило Никифорович Зубицький не був піонером свого методу, а був лікарем-травником у 4-му поколінні! Але саме він ретельно записав і систематизував працю кількох поколінь, удосконалив і довів до бездоганних пропорцій найдієвіші препарати, створив низку унікальних нових ліків, що досягали вражаючого результату. А головне, зумів надати фітотерапії новітнього, могутнього імпульсу та значення потужної лікарської сили, що гідно конкурує із традиційною фармакологією і, навіть, у важких ситуаціях дає людям надію на одужання. Та що дуже важливо, не дає жодних побічних ефектів.
З кінця 1990-х Данило Зубицький почав активно втілювати свою мрію в життя – створення (будівництво) великої, стаціонарної «Клініки Зубицього» – першої в Європі фітоклініки, яка б мала бути центром розвитку вітчизняної народної медицини і фітотерапії. А ще готувати нові кадри народної медицини, систематизувати здобутки і відкриття у цій галузі. Ну й звичайно, яка б слугувала за основним призначенням – приймати людей, допомагати їм одужувати, долати проблеми, та лікувати не лише тіло, а й душу.
Варто зазначити, що духовній складовій, моральній підтримці своїх пацієнтів Данило Зубицький приділяв не меншу увагу, бо вважав тіло і душу єдиним організмом, що поєднана у спільну екосистему, і яка потребує комплексної допомоги. Тому у клініці був влаштований лекційний зал, а також невеличка християнська каплиця, щоб віруючі могли б спілкуватись з Богом. Також, у проєкт був органічно вписаний бронзовий дзвін, щоб скликати на молитву та сповіщати про певні значущі події. Був зимовий сад із зоною відпочинку, де б пацієнти могли проводити час в тиші і спокої, відновлювати енергетику та моральні сили після прийому ліків. Будівництво за спеціальним проектом велося близько восьми років, з найкращих матеріалів. Цей заклад мав усі шанси, аби стати всесвітньовідомим лікарняно-освітнім центром фітотерапії, куди б приїздили люди з звідусіль. Хтось на лікування, хтось на стажування, хтось на навчання.
Але не так сталося, як гадалося.
Як часто буває із справжніми геніями, Данило Никифорович, повністю віддаючись роботі, будуючи клініку та водночас повертаючи тисячі людей до життя, абсолютно не турбувався про власне здоров’я. Незважаючи на поважний вік, він постійно, систематично переробляв, втомлювався, не бажав відпочивати і, зрештою, захворів на рак. Як людина, що звикла до труднощів та зневажала слабкість, всіляко приховував свій стан від родини, сердився і не бажав чути ні про яку госпіталізацію чи хірургічне втручання. Зрештою, пропустив загострення підступної хвороби і буквально за кілька місяців, наприкінці 2003 року, згорів на роботі.
Як стало потім відомо, в короткий час, скориставшись важкою хворобою Данила Зубицького та швидким її перебігом, таємно від родичів, група рейдерів влаштувала низку маніпуляцій та захопила родинне підприємство. Для отримання контролю над спадщиною Зубицького, рейдери оперативно і в абсолютно незаконний спосіб, як довела згодом експертиза, використавши немічний стан – фактично, підробивши підпис, перереєстрували на себе діюче приватне підприємство Зубицького «Народна медицина Данили Зубицького» на ТОВ «Народна медицина Данили Зубицького». Разом з тим, до нового підприємства перейшли і головні матеріальні активи – власне, клініка та дві фітолабораторії в м. Києві, які були побудовані Зубицьким неподалік від клініки за власний кошт. Про цю ганебну незаконну оборудку журналісти писали ще у 2004 році.
Більш детально про обставини цієї резонансної справи йдеться в інтерв’ю Ігоря Зубицького виданню КП в Україні (https://kp.ua/life/a634028-dragon-capital-postupil-so-zdaniem-kliniki-sozdannoj-vrachom-daniilom-zubitskim-kak-skupshchik-kradennoho-intervju-s-synom-znamenitoho-fitoterapevta )
Як же таке могло трапитись, як можна було безкарно вкрасти шестиповерхову клініку відомого лікаря, дві лабораторії, викинувши родину і послідовників із процесу? Хто, взагалі, спроможний на такий цинічний злочин і не боїться відповідальності?
Якщо подивитись на список імен, які з’явилися серед нових співвласників новоствореного підприємства – ТОВ «Народна медицина Данили Зубицького», там виділяються дві постаті. Перша, це Ансович Тетяна Іванівна, яка працювала головною менеджеркою-помічницею Данила Зубицього останні роки його життя. За внесок лише 4250 гривень вона отримала частку 18% і посаду нового голови підприємства. Друга цікава особа і новоспечена співвласниця вартісного медичного комплексу – це Вакараш Наталія Олександрівна, дружина тодішнього заступника голови Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації Віктора Вакараша, яка всього за 3290 гривень отримала 14% долі підприємства.
У списку фігурують ще два прізвища – Галяс Олег Іванович та Скрипка Ірина Іванівна, абсолютно невідомі, вочевидь підставні «свої» люди, яких взяли на 14% кожного лише з однією підступною метою: щоб мати формальну більшість для прийняття подальших рішень. У самого Данила Зубицього на папері залишилось 40% долі підприємства, на балансі якого було майна більш як на 8 500 000 гривень. За цінами 2003 року це були астрономічні цифри, які до того ж оцінювались не за ринковою ціною, а фактично за собівартістю.
Звісно, ніхто з близьких та родичів лікаря навіть не підозрював, що Данило Зубицький перед смертю зробив (підписав) таку безглузду й незрозумілу реорганізацію підприємства. Чим фактично знищив свою мрію та позбавив дітей спадщини і можливості продовжити батьківську справу.
Через пару місяців, коли члени родини Данила Зубицького відійшли від скорботи, та почали думати, як продовжувати його справу і що робити далі, раптово спливли ці шокуючі факти та підозрілі документи. За цими документами родина Зубицьких, власне три сини, головні спадкоємці і по спадковому праву, і по складеному діючому на той час заповіту, втрачала істотний влив на підприємство батька та можливість управляти його активами і майном.
Тоді ж з’ясувалось, що у переробленому в останні тижні життя Данила Зубицього заповіті, про який не підозрювали діти, поруч із 3-ма синами, з’явилася і Тетяна Ансович. Дивно, що рейдери, взагалі, не додумалися викреслити синів із заповіту. Але й такого перебігу було достатньо, щоб позбавити їх спадщини.
Експертиза підпису у заповіті, проведена інститутом експертиз, показала, що з 99% вірогідністю, це: 1. Або була підробка, 2. Або підписант не усвідомлював, що робив. Проте, Голосіївський суд м. Києва у справі №22-3923 не помітив цього кричущого порушення і не побачив приводу для відміни останньої версії заповіту. Який, до речі, завіряла нотаріус Баранова Т.І. – цікаво б підняти її справи, чи багато в її кейсі знайдеться подібних сумнівних угод.
Варто зазначити, що тоді, у кінці 1990-х початку 2000-х аналогічні справи з нерухомістю київськими нотаріусами, а потім судами, що підтверджували угоди в разі оскарження, клепалися на раз-два-три. Не було електронних ЗМІ, не було соцмереж, майже неможливо було здійняти резонанс, вивести шахраїв на чисту воду. Таким чином, в ті роки мільйони квадратних метрів будівель, землі, квартир виводилися у тінь і приватизувались своїми людьми, без шансів на справедливість для тих, хто ставав жертвами рейдерів. Не кажучи вже про державне, відомче чи комунальне майно, яке для шахраїв завжди вважалося «безхозним», і привласнювалося майже оптом за єдиним помахом руки. Якщо ж врахувати, що в цій справі зацікавлена особа – заступник голови одного з центральних районів м. Києва В.М. Вакараш, то жодних сумнівів у шахрайстві не залишається.
Те ж саме стосується і підписів Данила Зубицького на документах по реорганізації підприємства з ПП на ТОВ і введенні до товариства нових членів. Серед яких – родичі керівника району. Така незрозуміла за логікою економіки і управління реорганізація ПП відкрила рейдерам повний карт-бланш у розпорядженні майном.
За результатами судово-медичної та почеркознавчої експертизи, було зроблено висновок, що стан хвороби Зубицького на момент підпису міг дуже істотно впливати на усвідомлення ним своїх дій. Але навіть без цього фактору, який нівелює законність правоустановчих документів, є ще одна неспростовна ознака шахрайських дій компанії Ансович-Вакараш. Мова йде про саму процедуру переоформлення підприємства Данила Зубицького з ПП у ТОВ, а також реєстрацію нового підприємства і прав нових співвласників всього за один день, а саме 11.11.2003 року. Що само по собі є грубим порушенням норм закону і корпоративного права. За встановленими правилами, між установчим засіданням і рішенням про реорганізацію компанії та утворенням нового підприємства з новими власниками, має пройти не менш, ніж два місяці, за які мають бути розглянуті претензії інших сторін. А об’ява про такі наміри мала б з’явитись в урядовій газеті. Всі ці положення були проігноровані.
Але не треба бути юристом чи медиком, щоб зрозуміти – жодного економічного, організаційного, чи морального сенсу для Данила Зубицького, якщо б він був у притомному стані і відповідав за свої дії, робити такі переоформлення на користь чужих осіб, потайки від родини, не було. Фактично Данило Никифорович, перед смертю, раптово власноруч позбавив себе права одноосібно розпоряджатись власним майном, власною компанією, власною клінікою? Та ще й переробив заповіт!? Що це, як не прямі і красномовні ознаки хрестоматійного шахрайства з використанням непритомного стану потерпілого, що знаходився на останній стадії важкої хвороби!?
Злочинний намір рейдерів підтверджує і фактичне ігнорування в подальшому законних прав спадкоємців Данила Зубицького навіть на ті 40% його частки у новоствореному ТОВ, які на момент смерті все ж залишались за ним. Хоча на словах і формально вони начебто визнавали право Зубицьких на їх спадкове майно, що зафіксовано у протоколах загальних зборів ТОВ, та немає жодного сумніву, що рейдери не збиралися ділитися жодним клаптиком, жодною копійчиною з нащадками лікаря.
Важкі кроки з повернення спадщини
Звісно ж, миритися з такими діями шахраїв родина Зубицьких не могла і не стала. Розпочалися довгі судові розбірки. Зокрема, за період 2004-2011 років відбулися десятки судових засідань за різними позовами синів Данила Никифоровича, переважно у Шевченківському районному суді м. Києва.
Ситуацію ускладнювали тісні зв’язки опонентів в судах та органах влади. Немає жодних сумнівів, що дружину заступника голови Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації, пані Вакараш, яка до Зубицьких ніколи не мала жодного відношення, взяли у справу на «смачну долю» лише для однієї мети – щоб її чоловік прикривав оборудку в судах та правоохоронних органах.
Тому не дивно, що, попри неспростовні, «залізні» докази шахрайських дій рейдерів, більшість суддів не бажали помічати фактів порушення закону і всіляко топили справу, покриваючи діяльність злочинців.
Проте варто було лише перенести розгляд чергового позову в інший суд, як з’являлась надія на визнання прав законних спадкоємців. Зокрема, у 2011 році суддя Печерського районного суду м. Києва Волкова С.Я. постановила присудити одному із синів, Ігорю Зубицькому 13% від 40% долі батька (рішення Печерського районного суду м. Києва від 12.09.2011 у справі №2-6/11). Що за законом, давало право приймати участь у роботі підприємства батька, розпоряджатись майном, але не по факту. Та, на жаль, локальні перемоги тонули в корпоративних маніпуляціях і судовій тяганині, а разом з ними танули ресурси Зубицьких та віра у справедливість.
Звісно ж, і шахраї, навіть попри наявність «криши» у владних структурах та тимчасових «перемогах» у судах, не сиділи склавши руки, а намагались всіляко заплутати та приховати сліди і ознаки своїх злочинів. Бо розуміли, що везіння та «криша» не можуть тривати вічно. А хабарі суддям коштують не мало.
Щоб заплутати сліди, підприємство ТОВ «Народна медицина Данили Зубицького», за яким була приписана уся цінна нерухомість (клініка та дві лабораторії), міняло власників як парасольки і було неодноразово переоформлено на різноманітних підставних осіб.
Не мета цього матеріалу занурюватись у хитросплетіння юридичної і корпоративної казуїстики, яка немов створена для замилювання суті. Можливо колись ці події будуть відображені в мемуарах чи окремій книзі.
Завдання журналістів-розслідувачів сайту «Погляд» – відновити загальну картину і повернути справедливість. За роки боротьбі відбулася величезна кількість засідань, апеляцій, касацій, зустрічних позовів та інших юридичних колізій. Але, попри всі махінації і маніпуляції, правду про злочини щодо спадщини Зубицького приховати було неможливо.
І ось підходимо до фінальної частини нашої захоплюючої історії.
Як Драгон Капітал вкрадену поліклініку Зубицьких придбав
https://web.archive.org/web/20190608212257/http://1576.ua/people/4035
В період між 2012- 2018 рр. часи потроху змінювались, відбувся Майдан, а з ним і надія на поступове очищення влади та судів від корупції. А відтак і надія на відновлення справедливості замайоріла перед родиною Зубицьких з новою силою.
З 2019 року почався новий етап боротьби родини Зубицьких за спадщину Данила Никифоровича Зубицького. Була запрошена нова команда юристів, розроблена новітня стратегія і потроху, крок за кроком, суди розпочали приймати справедливі рішення на користь законних власників-спадкоємців.
Після кількох років боротьби, Шевченківський районний суд м. Києва, нарешті, прийняв рішення по закону (рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 14.06.2022 р. у справі №761/44725/21). За цим рішенням ТОВ «Народна медицина Данили Зубицького» зобов’язаливиплатити борг родині Зубицьких.
Але ще до винесення вищевказаного рішення шахраї, відчуваючи неминучість викриття, кинулися таємно розпродавати цінне майно корпорації. За короткий термін уся нерухомість ТОВ «Народна медицина Данили Зубицького», була продана невідомим компаніям. А кошти від продажу нерухомості виведенічерез підставні фірми.
Зокрема, в 2019 та в 2020 році було продано майна (клініка та лабораторія) на 88 000 000 гривень, які було виведено хитрими схемами через різноманітні підставні компанії на таємні рахунки. Всі ці факти задокументовані та відображені у судових позовах та підкріплені копіями договорів, протоколами, витягами та іншими юридично підтвердженими доказами.
Трохи згодом, Господарський суд м. Києва визнав своїм рішенням компанію ТОВ «Народна медицина Данили Зубицього» банкрутом, що відкривало прямий шлях до відміни незаконних угод та можливість повернути втрачене (вкрадене рейдерами) майно (Постановою Господарського суду міста Києва від 18.10.2022 у справі №910/4091/22 визнано Товариство з обмеженою відповідальністю «Народна медицина Данили Зубицього» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру).
Слід зазначити, що нові власники спадщини Зубицького, які вступали у права, купуючи нерухомість у шахраїв, виявилися такими ж самими шахраями як і попередні команди рейдерів. Це не дивно, бо хто з нормальних бізнесменів, окрім шахраїв, буде бруднити руки, ставити під загрозу свою репутацію і купувати майно, на якому червоними літерами горить величезний надпис «вкрадено», та який чітко видно із космосу в будь-яку погоду?
Зазначимо, що весь цей час з моменту захоплення, приміщення клініки здавалися шахраями в оренду, як у звичайному офісному центрі, і приносили їм величезний прибуток на рівному місці. Акцентуємо – в сучасній обладнаній лікарні, де були створені всі умови для лікування, реабілітації тисяч людей, навчання лікарів, дослідження методів фітотерапії, просто функціонував офісно-торгівельний центр.
Брологістик на підхваті
Але тут сталася дивна, неочікувана річ. Раптом стало відомо, що будівля «Клініки Зубицького» – та сама шестиповерхова сучасна будівля, площею 4000 кв. м. за адресою: вул. Шпака, 3 була придбана фірмою «Брологістик». Як відомо з відкритих джерел, «Брологістик» була дочірньою компанією корпорації «Dragon Capital» (Драгон Капітал) відомого бізнесмена, голови Європейської асоціації, Томаша Фіали.
І от ця модернова будівля, що була цинічно вкрадена у династії видатних лікарів, була придбана за 3 млн. доларів для приміщення Київської школи економіки (далі КШЕ).
ЩО, ЩО?, Що ви тут написали, ви часом не помилились назвами?, – напевно скаже будь-хто, знайомий із «Драгон Капітал» та КШЕ. Ні, панове, не помилились, і написали саме те, що ви прочитали.
І ось тут починається найцікавіше.
Почнемо із вартості цієї угоди купівлі-продажу шестиповерхової будівлі для КШЕ. Вона сама по собі виглядає дуже підозріло. І одразу зазначимо, що, на той момент, ціна у 3 000 000 доларів США, як для такої шестиповерхової капітальної будівлі 2003 року площею більше 4000 кв. м. (підкреслимо, що споруда будувалась як лікарня на довгі роки, з якісних матеріалів!), біля метро, близько до центральних районів, фактично в тричі нижча за ринкову ціну. Що підтвердять експерти, оцінщики нерухомості.
Якби рієлтери без поспіху виставляли на продаж «чистий» об`єкт зі схожими «середніми» характеристиками, він би коштував 8-9 млн. доларів США.
Та найцікавіше в цій ситуації зовсім не явно дешева (а відтак, підозріла) ціна за будівлю клініки майже в центрі великої європейської столиці. І не терміновий продаж, – “Ну всяке ж буває”.
Можна припустити, що горе-«власникам» гроші були потрібні швидко. Так воно й було, бо спадкоємці Зубицького наступали їм на п’яти в судах. Можна легко допустити, що найбільшу суму з існуючих – у 3 мільйони «зелених», так швидко, як було треба, шахраям зміг запропонувати лише «DC». Бо хіба ж міг досвідчений ощадливий інвестор втратити таку чудову можливість отримати нерухомість за супервигідною ціною!
Майстер-клас з комплаєнсу від Фіали і Милованова
Якби ж все починалось і закінчувалось лише ціною. Але ж при найменшому приближенні стає одразу зрозумілим, що в цій історії все геть не по-людські. По-перше, сам факт придбання поважною корпорацією для поважного ВНЗ вкраденого будинку, не може не дивувати і не збурювати. Це ж не бариги з вулиці, що за безцінь скуповують в ломбардах зірвані з вух сережки і поцуплені велосипеди. Ще раз – мова йде про найбільш відому і поважну інвестиційну корпорацію, голова якої Томаш Фіала – багаторічний керівник «Європейської Бізнес Асоціації». А Київська школа економіки, що зайняла вкрадену будівлю, і якою керує реформатор Тимофій Милованов!? Це ж ВНЗ нового європейського формату, де студентів з пелюшок вчать поважати закон, право, доброчесність, вчать працювати чесно, прозоро за європейськими стандартами.
Томаш Фіала
Де ж був хвалений декларований «DC» і КШЕ комплаєнс? Тобто, прискіплива увага до репутації, до чистоти і прозорості зв’язків, ділових відносин та комерційних угод? Невже нові власники не поцікавились, чому будівлю віддають швидко і задешево, та що там було раніше, для чого, взагалі, будувалась така цікава і оригінальна споруда?
Але що відбулося по факту. Наразі маємо поважну, відому, Європейську компанію, одного з найбільших інвесторів в незалежній Україні – «Драгон Капітал», яка задешево придбала крадене майно. Скандал і ганьба, іспанський сором – як не крути.
Це не вкладається в жодні рамки. Як могло статися, що «Драгон Капітал» – компанія, яка послідовно завжди виступала за прозорість бізнесу, виступала проти корупції та рейдерства, виступила скупником краденого, фактичним спільником злочинців!?
Як могло статися, що корпорація, яка сама неодноразово судилася із рейдерами та потерпала від незаконних дій шахраїв від влади, сама перетворилася на справжнього дракона-рейдера!?
Як сталося, що власник «Драгон Капітал» – Томаш Фіала, світла постать на тлі темної прірви беззаконня, підтримав та освятив цю ганебну оборудку!?
А пан Тимофій Милованов, який чи не щоденно вихваляється благодійністю і так піклується у своїх постах про «обліко морале» студентів і державних діячів. Чи усвідомлює він усю катастрофу ситуації, в яку потрапила КШЕ? Адже будівлю «Клініки Зубицького» купили для Київської Школи Економіки – новітнього учбового закладу для виховання нової української економічної і бізнесової еліти! Еліти, яка за покликанням має працювати на відновлення України, на благо економічного розвитку і зростання. Яка буде показувати стандарти чесної конкуренції, комплаєнсу, прозорості і законності бізнесу.
Тимофій Милованов
В цій ситуації найцікавіше буде побачити офіційну реакцію на цей матеріал – як Томаша Фіали та керівництва «Драгон Капітал», так і Тимофія Милованова, як ректора КШЕ.
Але спочатку давайте трохи пофантазуємо і уявімо, як пан Фіала, разом із ректором паном Миловановим, на ознайомлювальній зустрічі з абітурієнтами, розповідають переваги навчання у КШЕ.
- «Гей, вступайте до КШЕ, ми навчимо вас, як задешево скупати крадену нерухомість і збагачуватись на рівному місці. Ось дивіться – була клініка великого Данила Зубицького, а тепер… оп, і тут ми! Вчіться, конспектуйте, доки є можливість.
- Як нам це вдалося? – вступайте до КШЕ і навчитесь, всі секрети згодом. Головне, запам’ятайте, діти, перше правило успішного бізнесмена: коли вам пропонують таку угоду – привабливу нерухомість за ціною в тричі нижчою, ніж її ринкова вартість, треба брати! І на хрен та репутація та комплаєнс, бо в будь-якому разі ганебну правду можна буде перебити купленими публікаціями та звинуватити всіх, що то все наклеп і брехня. Ми це добре вміємо, заохотимо кілька ласих блогерів, які напишуть, що то ІПСО проти України, і все замнеться.
- (Голос із залу), – А якщо юристи пориються в документах і побачать, що нерухомість палена, сумнівного походження із сумнівними документами та правом власності, то що робити, відміняти угоду?
- Яке відміняти, ми ж не лохи-терпіли! Будете боятися, то будете на таврії до пенсії їздити. У нас юристи вищої категорії, вони такі питання розрулюють в суді на раз, що жодна муха не причепиться…
- (Голос із залу), -Так все одно ж навіть з космосу видно, що ви ганебні шахраї і злодії, які поцупили чуже майно, що погано лежало. І будь-який юрист, журналіст, суддя або слідчий, який не буде підкуплений, це побачить, і легко доведе. Ваші оборудки – то є ганьба, а запрошувати Президента на відкриття школи, будівлю якої вкрали у законних власників, це підставляти інститут президенства і Володимира Зеленського особисто.
- А ну хтось виведіть цього генія-провокатора із зали! Бач який заковиристий зануда! Запам’ятайте діти, ти або чесний, або багатий – третього не дано. Та й одночасно тим і тим бути неможливо. Так що обирайте, з ким ви – з аутсайдерами, чи успішними. Розповідати можна все що завгодно, для цього існує піар. Але справжнє життя і бізнес набагато складніші за ваші ідеали. Ми отримали можливість – ми купили. В судах порішаємо. Все, крапка. Інакше, будете пасти задніх….».
Стоп, стоп. Давайте зупинимося. Цей діалог – уявний і, насправді, ніколи в стінах КШЕ не відбувався. Доки ми не побачимо офіційний коментар від Фіали та Милованова, будемо дотримуватись презумпції невинуватості.
Як має бути по закону
Допустимо, що Фіалу з цією угодою тупо підставив його топ-менеджмент. Насправді, це могло статися. «Драгон Капітал» – величезна корпорація із десятками напрямків, угод, проєктів. За всіма нюансами керівник особисто стежити не може, а тому делегує великі повноваження своїм помічникам. Цілком можливо, що головний юрисконсульт, разом із якимось комерційним директором «Драгон Капітал» (або «Брологістик», не суть важливо), побачили можливість швидко і задешево придбати клініку Зубицьких, і скористалися нею. Можливо вони просто не захотіли вдаватися у спірні нюанси, і зробили вигідну оборудку. Придбали довгоочікувану будівлю, яку так довго шукали для КШЕ. Можливо думали, що в разі скандалу, легко все замнуть хабарями. Ну всі ж так роблять, чим ми гірші?
Але ж тим самим, усе корпоративне керівництво стало співучасниками злочину, замастивши Томаша Фіалу у відверто ганебну справу, яка повністю руйнує імідж та репутацію його компанії і його особисту.
Але давайте припустимо, що Томаш Фіала – справді той, за кого себе видає. Чесний, принциповий, талановитий бізнесмен, який дивом примудряється процвітати у країні, де все вирішують у вищих кабінетах. І, при чому, примудряється не влазити у корупційні та протиправні справи. Таке можливо? Цілком.
Тоді маємо досить нетипову ситуацію, коли чесного керівника підступно і цинічно підставляють свої ж підлеглі. Ба більше – ставлять під загрозу все, що він напрацював за довгі роки. Що в такому разі має зробити справжній Томаш Фіала? Правильно, виступити у ЗМІ, визнати помилку, покарати винних. Далі вибачитись та запросити родину Зубицьких до відкритого діалогу. І запитати – що він може зробити, щоб виправити ганебну ситуацію та відновити справедливість. Поруч з ним виступив би Милованов, який із сльозами щирого прозріння розказав би, як підлі шахраї підставили КШЕ, скривши правду про походження будівлі. Але вони все виправлять, і відновлять добре ім’я школи…
Це був би могутній, сильний хід двох видатних благородних діячів (без жодної іронії!). Це був би гідний вчинок людей слова, людей принципів, людей, які вміють визнавати і виправляти свої помилки. Це був би гідний, напрочуд красивий приклад для всіх політиків, бізнесменів, студентів – для всього цивілізованого світу. Виступити разом з родиною Зубицьких і відновити мрію видатного лікаря – відкрити лікарню, повернути Україні спадщину Данила Зубицького… Це був би вчинок, гідний найкращих прикладів, гідний щоб залишитись в історії.
Але що відбувається по факту. Доки Фіала і Милованов готують свою відповідь.
Згідно документів, після придбання у шахраїв, будівля новоствореної КШЕ була закладена в іпотеку. Наразі КШЕ просто «орендує» приміщення на 30 років – все начебто чисто-гладко. Не рахуючи того, що багато приміщень клініки були змінені, фактично спотворені, під реконструкцію для учбових потреб. Зокрема, без жодного дозволу на капітальну реконструкцію, рішення та затвердження з ДАБІ, було знищено лекційний амфітеатр, зимовий сад, каплицю, приміщення кабінетів, були перебудовані класи… Ну, а ДАБІ, судячи з усього, взяли свій хабар, та відмовляються пояснювати, чому будівля перебудована без їхнього дозволу і наражає на небезпеку будь-кого всередині приміщень, де збудовані нові міжповерхові перекриття. Наразі суд розглядає позов проти ДАБІ – і винні корупціонери ще понесуть відповідальність.
Тим часом відбулася низка змін, які, як ми допускаємо, робилися таємно від Томаша Фіали. Зокрема, у 2022 році «Драгон Капітал» виходить із засновників «Брологістик», щоб відвести від себе підозру. Натомість КШЕ, навпаки, записується у засновники «Брологістик», тим самим, набуваючи право власності на будівлю, немов чесні спадкоємці, і, мабуть, оминаючи неминучі податки, які притаманні відчуженню майна.
І як важливий крок до легітимізації «оборудки», на відкриття КШЕ у 2020 році запросили Президента Володимира Зеленського. Фактично, керівництво КШЕ, знаючи чи не знаючи – не суть важливо, грубо і некрасиво підставляє Володимира Зеленського, замішуючи його в презентації краденого майна та знищенні спадщини Зубицького. Це все одно, що поважному європейському політику відвідувати анексований Крим.
Але чи думали про це у «ДК» та КШЕ, запрошуючи Президента на відкриття? Важко сказати, але напрошується висновок, що керівництво КШЕ і досі намагається прикриватись від можливих звинувачень ім’ям Президента. Так, зокрема, у Апеляційній скарзі на рішення Господарського суду щодо арешту будівлі КШЕ (арешт на будівлю було накладено ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.01.2023 року у справі № 910/4091/22 (910/363/23), юристи КШЕ, як головний аргумент, згадують саме відвідування КШЕ Володимиром Зеленським! Неначе, це само по собі аргумент в суді для визнання права власності. Що є цинічною, неприпустимою маніпуляцією. Можна лише уявити, як «зрадіє» пан Зеленський, коли випливе той факт, що його «в тупу» використали колишні соратники для прикриття своїх махінацій.
Що далі?
Зважаючи, що всі мають право на помилку, ми теоритично допускаємо, що в даному випадку «произошла чудовищная ошибка». І що попри дивні маніпуляції зі сторони «ДК» та КШЕ, керівництво цих компаній не в курсі всіх нюансів, та не знає в що їх вплутали підлеглі та хитрі юристи. Що ж. Час виправляти помилки настав.
Можливо зараз, коли наша Держава кров’ю та потом звільняється від радянського минулого і здобуває справжню незалежність, у родини Зубицьких з’явився другий шанс відновити справедливість, а в України – повернути історії одного із своїх видатних синів, мрією всього життя якого було збудувати першу в Європі фітоклініку. Можливо Держава захоче повернути медичну установу для лікування наших ветеранів? Тим більше, що родина Зубицьких мріє повернути клініку для служіння людям.
Але для цього необхідно викрити рейдерів, назвати речі своїми іменами та покарати винних у цій справі. При цьому чітко спираючись на рішення судів та неспростовні докази, що показують ницість та підлість шахраїв і доводять правоту родини Зубицьких. Хоча на чесне правосуддя у цій справі якраз спиратись не доводиться.
Не зважаючи на очевидні, як день і ніч факти, що перша інстанція, що апеляція не побачили в цій схемі ознак злочину і шахрайства, та відмовили ТОВ «Народна медицина Данили Зубицького» у задоволені їх справедливих вимог. Зокрема рішенням Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 у справі №910/4091/22 (910/363/23) відмовлено в задоволенні позову повністю.
Тоді як 11 грудня 2023 р. Північний апеляційний господарський суд (у складі колегії суддів: головуючого: Доманської М.Л., суддів: Отрюха Б.В., Пантелієнка В.О.) ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Народна медицина Данили Зубицького» (по справі № 910/4091/22 (910/363/23)) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Каратуна Є.Є. залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 12.09.2023 у справі №910/4091/22 (910/363/23) залишити без змін.
6 лютого справу № 910/4091/22 (910/363/23) розгляне Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Білоуса В.В. – головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В.Я.
Це останній шанс родини Зубицьких на відновлення справедливості. Хочеться нагадати суддям, які будуть приймати остаточне рішення, що Суд Божий існує насправді. Господь все бачить, і він карає нещадно всіх, хто порушує Божі Заповіді. Ви ж самі про це прекрасно знаєте, навіть якщо атеїсти. Закликаю до вашої совісті, до вашої душі – вона у вас є, вона теж потребує любові, розуміння, прийняття. Ніколи не пізно зупинитись, повернути на світлу сторону. Пам’ятайте це, коли будете виносити рішення. Пам’ятайте про те, що жодні спокуси не варті зруйнованого життя.
Але яке б рішення не винесли судді Верховного Суду, справа на тому не закінчиться. Родина Зубицьких занадто довго терпіла всі знущання і намагалась діяти у суто формальній юридичній площині. Тепер ця справа вийшла на новий рівень – рівень публічності.
Ігор Зубицький, син Данила Никифоровича Зубицького відкритий до діалогу, з будь-якими ЗМІ, громадськими організаціями та правоохоронними органами.
Можливо САП, ГПУ, ДБР та НАБУ побачать в цій історії щось цікаве для себе – і це буде абсолютно логічно і виправдано.
Довідка.
Віктор Вакараш
Інформація з порталу: https://file.liga.net/persons/viktor-vakarash
1989-2005 рр. – заступник, перший заступник голови Радянської та Шевченківської районних у місті Києві державних адміністрацій.
2005-2006 рр. – голова головного управління житлового господарства Київської міської держадміністрації.
2006-2009 рр. – перший заступник голови Київської облдержадміністрації Віри Ульянченко.
З вересня 2009 по березень 2010 року. – голова Київської облдержадміністрації.
2010 – 2013 рр. – Національний університет біоресурсів та природокористування України: директор навчально-науково-інноваційного центру, проректор, доцент кафедри аграрної соціології та розвитку села.
2013 – 2014 рр. – заступник керуючого справами Управління справами ПАТ “Брокбізнесбанк” .
2014 – 2015 рр. – радник міністра Кабінету Міністрів України, директор Господарсько-фінансового департаменту Секретаріату Кабінету Міністрів України.
2015 – 2016 рр. – директор департаменту з персоналу ТОВ “Мілкіленд”.
З 2016 по вересень 2019 – радник міністра міністерства екології та природних ресурсів України, заступник міністра-керівник апарату, заступник міністра.
Наші гроші писали про цього пана, зокрема про успішне мисливське підприємство ТОВ «Мисливські стежки», де співвласником на 1/6 значиться його донька. Земля цього ТОВ, 49 тис. ГА, яка створює основу і приносить основний прибуток, знаходиться у Вишгородському районі та захоплена у незаконний спосіб. Цю рейдерську угоду дуже кволо, але вже кілька років оскаржується прокуратурою. Як це схоже на схему із спадщиною Зубицьких, куди так само на 1/6 завели дружину Вакараша! Чим керую – те і маю!
В іншому матеріалі йдеться про судове провадження АСУ проти звільненого колишнього замміністра екології та природних ресурсів України Віктора Вакараша за недостовірне декларування.
https://rnbee.kiev.ua/post-group/sudimyj-viktor-vakarash-perepisal-vse-imushhestvo-na-doch/
Автори: Валентин Собчук, Марія Бокоч для Погляд