Свавілля цієї історії сколихнуло чи не всі правозахисні організації та антикорупційні громадські рухи столиці. Днями в стінах Святошинського районного суду прийнято ряд антилюдських рішень, які без належного процесуального дослідження та з максимально явним порушенням кримінального та судового процесу запроторили за решітку восьмеро невинних нині осіб.
Мова йде про історію, яка відбулась в столиці квітня цього року, коли без жодних правових підстав, без фото- та відеофіксації правоохоронці Святошинського районного управління поліції за попередньою згодою з прокурором Хайрутдіновою Г.Є. фактично методом розбою затримали українських хлопців, захисників України та побратимів, інкримінувавши усім приналежність до якоїсь уявної нарколабораторії.
Святошинські копи та прокурор Хайрутдінова настільки не відчувають землі під ногами та Закону над головою, що просто вдерлися в приватні приміщення людей, не повідомивши затриманим про їх права, не пояснивши, в чому хлопці провинилися перед законом чи самими представниками Святошинської районної поліції та окружної прокуратури, побили їх ногами, повикручували руки та варварськи «обчистили» кишені, забравши особисті речі і навіть гроші. Одночасно такі рекетирські обшуки правоохоронці провели у домівках сімей всіх підозрюваних і затриманих осіб.
На це ганебне видовище відреагував відомий в Україні правозахисник, член Національної спілки журналістів, блогер та лідер громадської організації «СВОЯ СИЛА» Костянтин КИЛИМНИК. Активіст плідно та публічно включився в процес боротьби за права простих хлопців, адже до цього часу їх вина ще не доведена судом. Проте представники закону, очевидно, вже вирішили інакше.
Аби розкрити всю суддівсько-Хайрудіновську схему знищення людей і докопатися до істини, Костянтин Килимник зробив своє розслідування й опублікував шокуючі відеоматеріали, в яких описує процес затримання компанії товаришів. Стало відомо, що хлопців катували, вибивали покази, принижували їх честь і гідність, здійснювали терор щодо сімей та дружин затриманих.
Мало того, що поліцейські методом КГБістів, тобто із застосуванням катування, проводили затримання підозрюваних, вони не погребували станом незахищеності жінок та дітей затриманих хлопців.
Як повідомляють дружини підозрюваних, дії правоохоронців були схожі не на процесуальну дію обшуку, а рекет в чистому вигляді: «Мені нічого не пояснили. Про затримання чоловіка я дізналась із новин, а потім одразу у мій дім увірвалась поліція із обшуком. Я не розуміла, що відбувається. Мені стало погано. Я просила викликати мені швидку медичну допомогу та адвоката. Але на ці прохання правоохоронці байдуже відповіли: «Дзвони!», попередньо забравши в мене телефон. Тобто вони позбавили мене будь-якої можливості покликати когось на допомогу. В результаті обшуку у мене вилучили автомобіль марки Тойота. Повернули пізніше лише на підставі рішення слідчого судді Бандури. Але я виявила, що моє авто гарно «почистили». Забрали особисті речі, коврики та відеореєстратор».
Дружина іншого затриманого теж повідомила шокуючі факти обшуку поліцейськими Святошинського управління поліції за погодження прокурора Хайрутдінової: «Я знаходжусь на 34-му тижні вагітності. Про затримання свого чоловіка я не була повідомлена. Однак зранку 12 квітня до мого дому прибула група поліції, яка фактично виносила мої двері. Дуже сильно мене налякала. На той момент я була на 28му тижні вагітності. Я перебувала в шоковому стані, вся тремтіла. Правоохоронці вручили мені ухвалу, сказавши, що мого чоловіка затримано. Більше нічого не пояснили. Адвоката мені не надали. Натомість забрали всі засоби зв’язку: мобільний телефон, ноутбук, старий телефон і навіть гроші. Тобто по факту, якби мені стало погано, я була позбавлена можливості покликати когось на допомогу. Я запитала у правоохоронців: що мені робити, якщо мені стане погано? Вони відповіли: «Шукай допомоги у сусідів». Пізніше після затримання чоловіка, я отримувала інформацію, що з ним жорстоко поводяться, б’ють і катують. Що буде далі, я навіть не знаю. Мій чоловік – адекватна, порядна людина, має вищу освіту, до кримінальної відповідальності раніше не притягувався. Він – колишній співробітник поліції і останні роки активно вів громадську діяльність проти наркотичного бізнесу в країні. За результатами цієї діяльності моєму чоловікові неодноразово поступали погрози і застереження небезпеки для нього і сім’ї, якщо він не припинить свою громадську активність. Маю думку, що ці погрози поступали від нечесних правоохоронців, які, можливо, «кришують» наркобізнес».
Дружина ще одного затриманого в цій історії повідомила наступне: «12 квітня мені повідомили, що мій чоловік затриманий. Повідомили цю інформацію слідчі по факту, з’явившись в моє помешкання для проведення обшуку. Тобто по затриманню мого чоловіка, йому не надали можливості подзвонити рідним і повідомити про затримання. Так само під час обшуку домівки правоохоронці відібрали і в мене телефон. Крім того, з речей забрали ще дуже багато: ноутбук, машину, і навіть дитячі речі, які не несуть злочинного характеру. Багато речей, які вилучили, в описі немає. Я розумію, що повертати мені їх ніхто не збирається. Правоохоронці фактично «перевернули» моє помешкання. Робити таке при дітях, бачучи, що я вагітна – це взагалі шок. Раніше мені було відомо про погрози моєму чоловікові, якщо він не зупинить свою активну громадську діяльність проти наркобізнесу. Але я не думала, що це настільки серйозно, що так жорстоко його поб’ють і будуть катувати».
Такі жахливі факти поводження з людьми публічно повідомляють дружини тих затриманих осіб, щодо яких здійснюється до цього часу фізичний та моральний тиск з боку Святошинських поліцейських та прокурора Хайрутдінової. І найбільш фатальною іронією у цій історії залишається факт повної відсутності доказів причетності затриманих осіб до інкримінованої їм статті Кримінального кодексу України, а саме виготовлення і збут наркотичних речовин.
Зі змісту клопотань прокурора Хайрутдінової Г.Є. та інших процесуальних документів по цій справі ясно лише одне: «у невстановлений час, у невстановленому місці та спосіб групою осіб та іншими невстановленими на цей час особами було організовано виготовлення наркотичної речовини з метою подальшого його збуту…».
Звідси питання: якщо протягом 2-х місяців все не встановлено і нічого не встановлено органом досудового розслідування, то за що людей судять і тримають за гратами весь цей час? Та ще й регулярно піддають нелюдському поводженню і катуванню.
Звісно, що після таких антидемократичних методів роботи поліції та прокуратури родини і самі підозрювані сподівалися на чесний суд та справедливість Святошинського районного суду міста Києва. Це був єдиний шанс на справедливість! Але тільки в їх уяві. Натомість хлопці отримали судилище над собою та наругу над своїми конституційними правами.
На часі йшли перші судові засідання Святошинського районного суду міста Києва щодо обрання запобіжних заходів всім восьми затриманим особам, яким прокуратура та поліція інкримінує виробництво та збут наркотичних речовин.
Що відбувається на цьому етапі? По кожному затриманому слухається клопотання однієї прокурорки Хайрутдінової Г.Є. про необхідність застосування запобіжного заходу щодо кожного затриманого у цій справі – тримання під вартою. Не беручи до уваги десятки нормативно-правових актів України, вітчизняну та Європейську судову практику, міжнародні нормативно-правові акти, які говорять про те, що тримання під вартою є виключним запобіжним заходом і має призначатись лише у випадках, якщо є обґрунтовані ризики переховування особи-підозрюваного від органу досудового розслідування чи слідчого судді, ризики спотворення або знищення ним доказів, прокурор Хайрутдінова всупереч усім цим рекомендаціям клопоче суд про застосування до усіх затриманих запобіжний захід – тримання під вартою. Прокурорка навіть не спромоглася скласти клопотання індивідуальне по кожній особі-затриманому. Аби зекономити такий дорогоцінний час прокурора, вона просто змінювала прізвища у восьми клопотаннях. Адже, звісно, час прокурора – то великі гроші, судячи з діяльності Хайрутдінової та декларації про її доходи.
На цьому етапі в «гру» вступають судді (якщо можна їх так назвати) Святошинського районного суду міста Києва. Своїми «справедливими» рішеннями відзначились: слідчі судді О.В. Ул’яновська, І.В. П’ятничук, М.Ф. Сенько, І.С. Бандура та Д.Н. Бабич.
Абсолютно не дослідивши і навіть не слухаючи аргументів, доводів, відхиливши всі заяви і клопотання офіційного захисника підозрюваних по справі Дрижакової Діни Юріївни, згадані слідчі судді винесли за всіма європейськими конвенціями антидемократичне рішення – тримання під ватрою.
Виходячи з того, що Святошинські районні судді так демонстративно не долучали до розгляду клопотання та доводи адвоката затриманих осіб, відправивши людей за решітку, може свідчити лише про одне: Святошинський районний суд міста Києва разом із прокурором Святошинської окружної прокуратури Хайрутдіновою чинять безпрецедентний екзорцизм над всією судовою системою України і законом в цілому!
Проте на цьому історія лише набирає своєї абсурдності. З наших джерел стало відомо, що прокурор Хайрутдінова Г.Є. вимагала з підозрюваних та їх сімей неправомірну вимогу взамін на полегшення санкції та статті, по якій судять хлопців. Ми отримали квитанції-підтвердження дійсних переказів грошових коштів на особисту карту «Монобанк» Хайрутдінової Габріелли Єви Олегівни. За словами осіб, у кого Хайрутдінова вимагала неправомірну вигоду, вони переказали символічну суму, аби дійсно підтвердити приналежність банківської карти Хайрутдіновій, а, відповідно, факт недоброчесності прокурора. Але вони й надалі налаштовані боротися зі злочинними суддівсько-прокурорськими схемами законним шляхом, а тому не платили суму, яку вимагала прокурор. Адже як ніхто впевнені: затримання не законне, і це вдасться довести попри всі супротиви правоохоронної банди в законі.
Цей бандитизм святошинських суддів і прокуратури підтверджує наступний ряд судилищ над тими самими хлопцями, про яких в усі дзвони б’ють вже активісти, журналісти та небайдужі громадяни.
Час тримання під вартою хлопців спливав. Тим часом прокурор Хайрутдінова підготувала чергові клопотання про запобіжний захід підозрюваним. І все по тому ж сценарію. Хайрутдінова не заморочувалась зі змістом клопотання, просто змінила дату продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 12 липня 2021 року.
Про що це говорить? За 2 місяці досудового розслідування прокурором не знайдено ЖОДНИХ нових доказів, що можуть свідчити про причетність підозрюваних осіб до інкримінованого кримінального правопорушення?! Жодних нових відомостей і фактів, аби фабула клопотання уже не виглядала: «…у невстановлений час, у невстановленому місці та спосіб групою осіб та іншими невстановленими на цей час особами було організовано виготовлення наркотичної речовини з метою подальшого його збуту…»?! Тоді що Ви робили, пані прокуроре цілих 2 місяці досудового розслідування? Питання риторичне.
Але судді Святошинського районного суду тим не переймались. Рішення були досить та аж надмірно формальними: «Клопотання прокурора Хайрутдінової задовольнити, захисника – відхилити». Та й по всьому. Скільки ще буде тривати таке судилище над українськими побратимами невідомо. Фактів не має, доказів немає, особи-злочинці не встановлені, а не винні люди сидять за ґратами.
В цей час, поки слідство триває в слідчий ізолятор до хлопців час від часу навідуються слідчі органів внутрішніх справ та прокуратури. Зі слів адвоката Діни Дрижакової, як їй повідомили її підзахисні, хлопцям постійно погрожують, шантажують, примушуючи взяти на себе вину інкримінованого злочину і дати «правильні» показання. Крім того, навідуючись в слідчий ізолятор до затриманих, прокурорські наполегливо спонукали хлопців, аби ті погодились на послуги безкоштовного адвоката. Тим самим вони хотіли позбавити хлопців якісного та надійного адвокатського захисту.
Зневірені у справедливість суду, але не склавши руки, незаконно піддані триманню під вартою хлопці разом зі своїм захисником днями подали позов в той самий Святошинський районний суд. Адвокат Дрижакова клопотала про пом’якшення запобіжного заходу затриманим на домашній арешт. В своєму виступі Дрижакова чітко, з посиланням на закон навела ряд доказів, чому підозра прокурора Хайрутдінової щодо затриманих хлопців є необґрунтованою, а тримання під вартою невинних громадян є злочином. Проте слідчі судді О.В. Ул’яновська, І.В. П’ятничук, М.Ф. Сенько, І.С. Бандура та Д.Н. Бабич навіть не приховували вигляд, що виступ адвоката їм не цікавий і ні на що не впливає. Судді під час виступу Дрижакової постійно дивилися у свій мобільний телефон, активно користуючись пристроєм.
У своїй промові захисник неодноразово наголосила, що затримання хлопців відбулось з порушенням усіх можливих норм Конституційних прав людини і громадянина та кримінально-процесуальних норм. Дрижакова продемонструвала суддям фото, які були зафіксовані камерами відеоспостереження під час затримання, де чітко видно: хлопців правоохоронці повалили на бетонну підлогу, ходили і наступали на затриманих ногами, штовхали їх. Про яке верховенство права ми можемо говорити?
Крім того, під час слухання клопотання про пом’якшення запобіжного заходу захисник Дрижакова відмітила те, що докази прокурора про проведення оперативної закупівлі отримані неналежним шляхом, а отже, не можуть бути допущені до судового розгляду. Згідно норм КПК України та закону про оперативно-розшукову діяльність оперативна закупівля потребує чіткого алгоритму підготовки та документування. Результати оперативної закупівлі в обов’язковому порядку підлягають оформленню протоколом з описом процедури. Не кажучи вже про наявність понятих і свідків правопорушення. Проте прокурор не надала жодного підтвердження законного проведення оперативної закупівлі щодо затриманих осіб. Хоча у клопотанні тримання під вартою постійно посилається на результати оперзакупки.
І разом з цим, прокурор Хайрутдінова у залі судового засідання постійно повторює шаблонну фразу: «Є ризики спотворення або знищення підозрюваним доказів». Це вона про ті докази, яких вже протягом більше двох місяців немає! Жодного! Що спотворювати, пані прокурор?!
А судді в свою чергу все пропускали крізь вуха, наче й не чують.
Разом з цими обґрунтуваннями захисник Дрижакова наголошувала суддям: приміщення, яке прокурор у підозрі «приписує» затриманим хлопцям жодного відношення немає до останніх. Це підтверджується офіційними інформаційними довідками з Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно. Прокурор наполегливо вказує, що саме в конкретному приміщенні хлопці виготовляли наркотичну речовину, і що саме ці конкретно хлопці користувались цим приміщенням, і це є прямим доказом злочину, але документи та факти говорять інакше. Проте і ця правда суддів не дуже переймала.
На клопотання захисника Дрижакової про пом’якшення запобіжного заходу слідчі судді О.В. Ул’яновська, І.В. П’ятничук, М.Ф. Сенько, І.С. Бандура та Д.Н. Бабич одноголосно винесли рішення: «Відмовити! Та продовжити тримання під вартою без права внесення застави».
Висновок один: «Так, як судді Святошинського районного суду Києва, ще ніхто не ґвалтував принцип верховенства права в Україні !!!».
І що найбільше дивує у всій цій історії: 8 затриманих осіб по одній справі ніхто зі слідчих ще не допитав. Затримані хлопці вже фактично вимолюють у правоохоронців, аби ті взяли свідчення у них. А у відповідь слідчі кажуть: «поки не треба». Ось так і провадиться слідство в реаліях сьогодення України.
Радує і дає світло надії на справедливість рішення двох окремих суддів того ж Святошинського районного суду Києва. По двох українцях, які потрапили в нечисті лапи правоохоронців слідчі судді С.І. Дячук та Л.Г. Косик винесли рішення про можливість внесення застави як забезпечення кримінального провадження. І це вже хоч мінімальний, але рух до справедливої і чесної судової системи України.
Решта ж хлопців, а їх аж шість людей, досі змушені сидіти за решіткою, поки прокурорські та суддівські перевертні один одному руки гріють і грають проти Українського народу.
В той день вони зламали навіть не долі цих хлопців, українських захисників. Вони зламали всю Україну, яка 30 років тернистим шляхом рухалась до незалежності та демократії.
Прикро, що такі продажні судді та прокурори досі мають тепле місце у високих кабінетах і правлять чиюсь долю. А це долі простих людей та їх сімей.
Коли ж настане в нашій державі справедливість та рівність Закону? В кого питати цієї справедливості? Хто спроможний покласти край ворожості до народу з боку перевертнів в погонах та мантіях?
Ми таки знайдемо відповіді на ці питання. Рано чи пізно, але впевнено і рішуче.
Не винні люди не мають сидіти в кабалі корумпованих службовців!