У вівторок, 24 червня, у Вищому антикорупційному суді (ВАКС) відбулося засідання в кримінальному провадженні по обвинуваченню містерки юстиції-першої віцепрем’єрки Ольги Стефанішиної в розкраданні коштів державного бюджету шляхом зловживання службовим становищем. Втім, як і більшість справ, які зависли в Антикорсуді з подачі її очільниці Віри Михайленко, цей гучний процес теж має всі шанси загальмуватися через низку обставин і, як не дивно, корупцію.
Згідно з фабулою справи, Стефанішина за часи президента Януковича, працюючи в Міністерстві юстиції України під орудою Олени Лукаш, нібито була причетна до організації тендеру на проведення трьох порівняльних «досліджень» українського законодавства з європейським.
Резонансна справа міністерки юстиції теж спускається головою ВАКС на гальма?
Причому, як зазначає блогер і журналіст Володимир Бойко, «вартість однієї сторінки «дослідження» коштувала від 1400 до 4500 грн (у цінах 2010 року), а якість була приблизно такою ж, як дисертація нинішнього міністра освіти Лісового». У зв’язку з цим Ользі Стефанішиній ще в 2019 році повідомляли про підозру, у 2023 році справа направлена до суду».
За словами розслідувача, скоріше за все, Лукаш, яка потрапила на лаву підсудних разом зі Стефанішиною, до цієї оборудки відношення не має – «такі мізерні суми Олену Леонідівну чи навряд цікавили, а 2,5 млн грн розійшлись по кишенях клерків Мінюсту. Однак у ході досудового розслідування виявилась цікава деталь: бюджетні кошти за «дослідження» були Мінюстом переказані фірмі ТОВ «Європейська правова група», засновниками якої виявились, ясна річ, підставні особи».
«Але сама ця фірма до 2019 року була зареєстрована за адресою: м.Київ, вул. Саксаганського, буд. 13/42, кв. 18 у квартирі, що належить Герману Валерійовичу Галущенку, який за часи Януковича обіймав посаду помічника міністра Лукаш і директора Департаменту судової роботи Мінюсту. Нині Герман Валерійович, як відомо, є міністром енергетики України. Тому, як не складно здогадатись, Галущенко не проходить у цій справі навіть як свідок. Що ж стосується обвинуваченої Стефанішиної, то вона регулярно пропускає засідання з огляду на свою відданість державним справам. І, що прикметно, прокурор САП жодного разу не порушив перед судом клопотання про зміну Стефанішиній запобіжного заходу», — нагадує блогер.
Бойко також вказує, що зараз ситуація змінилась: річ у тім, що «глава держави Андрій Борисович Єрмак (нехай святиться ім’я Його!), невдовзі по тому, як був посаджений на престол, призначив Стефанішину віцепрем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України на переконливе прохання Андрія Портнова. На той момент Ольга Віталіївна працювала радником у юридичній фірмі «Ілляшев та партнери» і перебувала в статусі підозрюваної».
«За три роки по тому, у грудні 2023-го, коли справа була передана до суду, обвинувачена Стефанішина, знову ж таки на клопотання Портнова, була нагороджена Орденом «За заслуги» III ступеня. А 5 вересня 2024 року – призначена Віцепрем’єр-міністером – Міністром юстиції. Обізнані люди кажуть, що така турбота Портнова про працевлаштування Ольги Віталіївни спричинена тим, що Стефанішину судять разом з Лукаш і всі ті пільги та привілеї, які Вищий антикорупційний суд надає обвинуваченій Стефанішиній (можливість безкарно пропускати судові засідання, постійно виїжджати за кордон тощо) автоматично поширюються й на обвинувачену Лукаш. А якщо вдасться домовитись з ВАКС, то й виправдувальний вирок буде також один на двох», — пише журналіст.
Але, за його словами, з 21 травня 2025 року у Єрмака «вже немає зобов’язань перед Портновим».
«І тому Стефанішина може найближчим часом вилетіти з Кабміну копняком під зад. Після чого судді ВАКС зовсім по-іншому стануть сприймати її пропуски судових засідань, особливо в разі, якщо прокурор САП внесе клопотання про зміну запобіжного заходу. А якщо ще й платної камери в Лук’янівському СІЗО Ользі Віталіївні не вистачить, то доведеться екс-міністру юстиції розглядати небо через заґратоване вікно разом з простими злодіями та шахраями. Тож нехай краще судові засідання не пропускає», — резюмує блогер.
Зазначимо, раніше, журналісти «Схем» встановили зв’язки між Портновим і деякими українськими суддями та припустили, що колишній радник Януковича суттєво впливав на судову систему через конкретних людей у чорних мантіях.
Втім, очевидно, що цей перелік далеко неповний, і звісно у цьому списку має бути прізвище нинішньої очільниці ВАКСу Віри Михайленко. Вона, нагадаємо, у 2008-му закінчила Інститут інтелектуальної власності – структурний підрозділ Одеської юридичної академії Сергія Ківалова — відомого фігуранта чорного суддівського списку «Схем».
А з огляду на тривалість розгляду «справи Стефанішиної» та адміністративний вплив, а також зв’язки з Ківаловим-Лукаш, голова ВАКСу врадчи дозволить обрати запобіжний захід для діючої міністерки юстиції. Тож ця справа ризикує теж перейти у категорію безкінечних, допоки строки давності не спливуть. Або не звільнять Стефанішину з посади віце-прем’єрки. Що наразі виглядає майже нереальним.
Чому Віра Михайленко любить топових корупціонерів?
Зазначимо, як раніше повідомляли українські ЗМІ, восени 2020-го Третя дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя притягла до відповідальності Михайленко, яка на той час була вже слідчим суддею ВАКС.
Їй було призначено попередження за дозвіл проводити заочне розслідування щодо скандального ексміністра-втікача часів Януковича-Азарова-Портнова — Миколи Злочевського. Останній втік із України у 2014 році. Прізвище Злочевського у 2023 р. часто згадували в медіа у зв’язку з розслідуванням давнього екологічного злочину.
А за інформацією ГО «Україна проти свавілля чиновників», станом на 21.02.2020 року суддя Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко начебто винесла біля 20-ти неправосудних ухвал, якими з однієї сторони повністю нівелювала кропіткі досягнення цієї громадської організації, а з іншої – зумисно перешкодила наповненню державної скарбниці на сотні мільйонів гривень, тим самим суттєво послабивши боєздатність ЗСУ (військової компанії на сході України) та добробут соціально незахищених верств населення, скаржилися громадські ативісти.
Крім того, суддя нібито зумисно змушувала годинами очікувати «ненависних» для неї учасників судового провадження призначеного судового засідання, а згодом повідомляє їм що дане судове засідання знімається з розгляду у причині проведення невідкладних дій – проведення «термінового» судового засідання в іншому процесі. Також, суддя навмисно затримувала розгляд скарг, які подаються «неугодними» для неї скаржниками.
Крім того, за даними даної ГО, суддя Віра Михайленко регулярно запізнюється на роботу або взагалі прогулюює цілі робочі дні, однак отримує заробітну плату повну (100%), без відрахувань за прогуляні дні та за допущені запізнення, що не узгоджується із моральним обліком судді Вищого антикорупційного суду, вважають антикорупціонери.
Раніше також ЗМІ писали, що Михайленко досі перебуває в орбіті впливу пятого президента України Петра Порошенка, який ще за своєї каденції призначив її у ВАКС. А допомога багатьом фігурантам президентських часів «Сивочолого» опосередковано підтверджує зв’язки Михайленко з представниками
Суддівсько-родинні клани: як і чому ВАКС гальмує посадки топових корупціонерів та кримінальників
Нагадаємо, в Україні попри судову реформу, за багатьма експертними оцінками досі існують та квітнуть суддівсько-родинні клани. У це порочне коло, очевидно, потрапила і Віра Михайленко.
Раніше ЗМІ писали, що завдяки своєму впливу на суддю Шевченківського райсуду Києва Павла Слободянюка очільниці ВАКСу вже 13 років вдається гальмувати справу проти її брата — Петра Михайленка. Останній проходить обвинуваченим у справі про побиття співробітника СБУ та йому загрожує реальний тюремний строк. Але телефонне право у цьому випадку вирішує все замість незалежного справедливого правосуддя. Запобіжний захід для брата очільниці ВАКСу уперся в бюрократично-процесуальні та родинні перешкоди.
А політично Михайленко одночасно продовжує віддячувати своїм колись сильним провластним покровителям та стимулює м’які запобіжні заходи: замість масових «посадок весною» топ-корупціонерів (Романа Насірова, Вадима Альперіна, Всеволода Князєва тощо) більшість проваджень у ВАКСі перетворюються на багаторічні безконечні серіали або взагалі закриваються деякі резонансні справи.
Якби такі кейси з лояльністю до махрових корупціонерів та кримінальників були поодинокі, справа — одна. Але справляється враження, що любов ВАКСу до злочинців набула вже системного явища. Про це зокрема свідчить і статистика справ ВАКСу та реальних обвинувальних вироків. Так, станом на квітень-2025 в Антикорсуді перебувало вже 300 кримінальних справ, а за 5 років роботи ВАКСу вироки отримали лише поодинокі корупціонери умовного другого і третього ешелону.
Іще один конкретний приклад суддівського кривосуддя по-київськи
Якщо повернутися до «роботи» згаданого вище Шевченківського райсуду Києва, у контексті суддівських непрозорих та жахливих рішень згадується робота іще одного цікавого служителя Феміди — судді Віталія Циткіча, який має дружину-росіянку.
Згідно з матеріалами з публічного доступу, нещодавно Циткіч оголосив у розшук фігурантку одного зі своїх проваджень, яка виїхала за кордон та проживає за конкретною адресою (дивіться матеріали справи нижче).
Для неї суддя хотів запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
До речі, Циткіч широкому загалу також відомий, посадками активістів Євромайдану, заочною війною з нардепом Данилом Гетманцевим через так звану «тютюнову мафію», а також тим, що свого часу фактично поховав справу «плівок судді Павла Вовка» (ексголови ліквідованого ОАСКу).
Як відомо, у тому ж Шевченківському суді 13 років зависає справа брата голови ВАКС (Петра Михайленка – део слова, який теж був активістом Майдану-2014), якому через тяжкий злочин суддя Слободянюк де-факто і де-юре подарував м’який запобіжний захід та по факту допомагає уникнути покарання.
Таким чином, всупереч змінам у судовій системі та очікуванням суспільства, вищеназвані судді просто зводять нанівець всі судові реформи та перетворення. В одному випадку Петро Михайленко яке брат очільниці ВАКСу уникає покарання, а в іншому випадку фігурантку оголошують в розшук та вимагають взяти під варту. Яскравий приклад кривосуддя по-київськи в дії.
А тим часом суддівські клани та корупційні зв’язки так на жаль нікуди не зникли всупереч судовій реформі. І михайленко продовжують плодити беззаконня й надалі…